Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно-запальних захворювань м’яких тканин - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана у Вінницькому державному медичному університеті ім. Науковий консультант: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Палій Гордій Кіндратович, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького державного медичного університету ім. Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України, доктор медичних наук, професор Братусь Василь Дмитрович, професор кафедри факультетської хірургії Національного медичного університету ім. Богомольця МОЗ України доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович, завідувач кафедри хірургії і проктології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України доктор медичних наук, професор Василюк Михайло Дмитрович, завідувач кафедри факультетської хірургії Івано-Франківської медичної академії МОЗ України Захист відбудеться 21 березня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.03 при Національному медичному університеті ім.Профілактика і лікування гнійно-запальних захворювань та інфекційних післяопераційних ускладнень продовжують залишатись однією з важливих проблем хірургії. Тривалий час для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень і лікування гнійно-запальних захворювань успішно застосовуються антибіотики [В.Ф. Це стало головною причиною неефективного використання антибіотиків і потребує внесення корективів у стратегію і тактику профілактики й лікування гнійно-запальних захворювань. Пирогова: “Вивчити біологічні властивості, стійкість до антимікробних засобів, сорбцію збудників внутрішньолікарняних інфекцій з метою розробки засобів знезараження медичного устаткування і матеріалів, шкіри рук медперсоналу, операційного поля, обєктів зовнішнього середовища лікувальних закладів”; планової роботи кафедри загальної хірургії на тему: “Профілактика та лікування гнійно-запальних захворювань мяких тканин, нагноєння рани після операцій на органах черевної порожнини” за №0197 V 003349. Розробка нової наукової концепції, яка б забезпечила покращення результатів комплексного лікування гнійно-запальних захворювань мяких тканин за рахунок зниження кількості післяопераційних інфекційних ускладнень в рані, застосування нових вітчизняних препаратів на основі декаметоксину, високодисперсного кремнезему та інших методів.В якості критеріїв оцінки перебігу ранового процесу були клінічні спостереження за хворими, терміни очищення ран від некротизованих тканин, появи грануляцій і початку крайової епітелізації, цитологічні дослідження мазків-відбитків з рани. У цих хворих проводили мікробіологічне обстеження шкіри операційного поля до обробки антисептиком і після завершення операції, операційної рани перед її зашиванням та ексудату черевної порожнини. За період з 1983 по 1992 рр в клініці знаходилися на лікуванні 28191 хворий, із котрих 2964 - з гнійно-запальними процесами мяких тканин. Аналіз результатів знезаражуючої дії декаметоксину, хлоргексидину біглюконату, фурациліну проводили відносно клінічних штамів S.aureus, E.coli і P.aeruginosa при експозиції з антисептиками на протязі 1, 5, 15 і 30 хвилин показав, що стосовно S.aureus знезаражуючий ефект проявлявся після однохвилинної експозиції у декаметоксину, після пятихвилинної - у хлоргексидину. При використанні 0,05% розчину декаметоксину терміни очищення рани, появи грануляцій і початку крайової епітелізації скорочуються більш ніж на 1,5 доби у порівнянні з цими ж показниками при лікуванні традиційними засобами і майже на добу в порівнянні з 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату (табл.Застосування нових, створених на основі антисептика декаметоксину і високодисперсного аморфного кремнезему, лікарських засобів покращило результати оперативного лікування гнійно-запальних захворювань мяких тканин. Частота гнійно-запальних захворювань мяких тканин залишається високою і не має тенденції до зниження. В лікуванні гнійно-запальних захворювань головна роль належить хірургічній операції, яка потребує від хірурга високої кваліфікації. Застосування цих препаратів скорочує термін очищення рани від некротичних тканин, зменшує ранову інтоксикацію організму і сприяє елімінації мікроорганізмів із рани. Використання автологічних еритроцитарних тіней в якості транспортної системи для підведення антибіотика в осередок запалення забезпечує високу концентрацію препарату безпосередньо в рані, що сприяє скороченню термінів очищення рани на 3,7 доби, прискоренню початку крайової епітелізації та зменшує термін перебування хворого в стаціонарі.

Основний зміст роботи