Профілактика та лікування клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом - Автореферат

“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології академії медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНаукові керівники: доктор медичних наук, професор Татарчук Тетяна Феофанівна, Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (м. Київ), завідувач відділення ендокринної гінекології доктор медичних наук Хомінська Зінаїда Борисівна, Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яроцький Микола Євгенович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), професор кафедри акушерства та гінекології №1 доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна, Українська військова медична академія МО України (м.Київ), професор кафедри військової хірургії з циклом гінекології Захист дисертації відбудеться ”17 ”вересня 2007 р. о13.00 год. засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями „Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України" (04050, м.Київ, вул..Мануїльського,8)Особливу актуальність ця проблема набуває в нашій державі, де жінки віком старше 50 років складають понад третину жіночого населення і майже пяту частку всього населення країни в цілому [Б.Л.Зеленский,2004]. Щодо аутоімунного тиреоїдиту він також зустрічається в 50 разів частіше у жінок ніж у чоловіків, і пік захворюваності на нього припадає саме на клімактеричний вік (Deborah J.Anderson, 2000; R.Drukman,2001). Висока частота аутоімунного тиреоїдиту у жінок саме менопаузального віку зумовлює значну актуальність вивчення особливостей перебігу клімактеричного періоду у даного контингенту жінок, і, зокрема розробки диференційованих методів лікування у них клімактеричного синдрому. Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи, що проводиться у відділенні ендокринної гінекології ІПАГ АМНУ і є її фрагментом "Розробка комплексної профілактики та індивідуалізованих методів корекції метаболічних постменопаузальних порушень у жінок при природній та індукованій менопаузі" (№ державної реєстрації 01.99.U.000311). Встановити особливості перебігу клімактеричного синдрому у жінок з аутоімунним тиреоїдитом на тлі хірургічної та природної менопаузи.Для вирішення задач дослідження на 1 етапі було обстежено 900 жінок віком 45-65 років, які мали ті чи інші клінічні прояви клімактеричного синдрому, з них було сформовано 2 групи пацієнток-200 жінок з клімактеричним синдромом без патології щитовидної залози і 210 жінки з КС та морфологічно верифікованим аутоімунним тиреоїдитом. Отже обстежених було розподілено на 4 групи: I група-100 жінок з хірургічною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом , II - 100 з хірургічною менопаузою без АТ, III - 110 пацієнток з природною менопаузою та АТ; IV - 100 з природною менопаузою без аутоімунного тиреоїдиту, V група - 67 здорових жінок (контрольна група). В результаті клінічного обстеження жінок досліджуваних груп виявлено, що у жінок І групи (хірургічна менопауза на тлі аутоімунного тиреоїдиту) спостерігалась найбільша частота важкого ступеня вегетосудинних зрушень, більше ніж 2/3 спостережень, що достовірно перевищувала відповідний показник у пацієнток груп порівняння. У жінок із хірургічною менопаузою без патології щитовидної залози (ІІ) перебіг клімактеричного синдрому за своїм характером був близький до жінок IV групи з своєчасною менопаузою без АТ. При аналізі отриманих даних щодо вмісту прогестерону в сироватці крові жінок обстежених груп, нами виявлено суттєве зниження його середніх показників у жінок з АТ особливо в І групі на тлі хірургічної менопаузи (1,9±0,3 нмоль/л в І групі, проти 3,7±0,1 нмоль/л в ІІ) , в ІІІ групі у жінок з природною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом цей показник склав 3,22 0,9 нмоль/л проти 4,5±0,5 нмоль/л в IV групі), відповідно у жінок контрольної групи 5,7±0,9 нмоль/л.У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуальної наукової задачі - зниження частоти та ступеня вираженості клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом та впровадження диференційованих комплексів його лікування на основі дослідження взаємозвязків особливостей гормонального, імунного гомеостазу, стану вегетативної нервової системи та структурно-функціонального стану кісткової тканини. Пери-та ранній постменопаузальний період у жінок з аутоімунним тиреоїдитом супроводжується розвитком клімактеричного синдрому переважно тяжкого ступеню (53,19%), що істотно перевищує даний показник у пацієнток відповідного віку без патології ЩЗ (20,5%), та вказує на патогенетичну роль розладів тиреоїдного гомеостазу на тлі аутоімунного тиреоїдиту у розвитку клімактеричних порушень.

Основний зміст роботи