Профілактика та лікування карієсу зубів та захворювань тканин пародонта у дітей з вродженою глухотою - Диссертация

Міністерство охорони здоровя України Харківський національний медичний університет Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.3.1 Біохімічні та імунологічні методи дослідження ротової рідини3.1 Стан гігієни порожнини рота у дітей із вродженою глухотою 3.2 Стан твердих тканин зубів у дітей із вродженою глухотою 3.3 Стан тканин пародонта у дітей із вродженою глухотою4.1 Динаміка зміни стану гігієни порожнини рота у дітей із вродженою глухотою під дією лікувально-профілактичних заходів 4.2 Динаміка зміни стану твердих тканин зубів у дітей із вродженою глухотою під дією лікувально-профілактичних заходів 4.3 Динаміка зміни стану тканин пародонта у дітей із вродженою глухотою під дією лікувально-профілактичних заходівПрактичні рекомендаціїПротягом минулих 25 років різні науковці в Україні [76], Росії [95], Великобританії [139, 147], Швеції [119], Данії [131, 145], Польщі [109], Хорватії [118], Саудівській Аравії [112], Танзанії [148], Індії [121, 126] вивчали стоматологічний статус дітей-інвалідів, зокрема дітей із вадами слуху. У дітей з вадами слуху цей показник був у межах від 3,8 до 4,53, тобто був вищим за показник у здорових дітей (2,73-2,84). Найбільша інтенсивність каріозного ураження зубів, за показниками КПВП кпп, була виявлена саме у дітей з вадами слуху віком від 7 до 9 років (3,24±1,12), порівняно зі сліпими та розумово відсталими дітьми. У віковій групі 9-12 років показники інтенсивності карієсу були на рівні 1,76±1,59 та 2,05±2,62 і значно не перевищували середнє значення індексу КПВЗ (1,7±0,8) у здорових однолітків, але при цьому поширеність карієсу у дітей з вадами слуху була вищою (93,3%), порівняно зі здоровими дітьми (52,5%). У третій групі (13-17 років) показники інтенсивності карієсу (2,95±0,16 та 3,58±0,35) перевищували показники, виявлені у здорових дітей (середнє значення індексу КПВЗ становило 2,3±0,7), при цьому поширеність карієсу серед дітей з вадами слуху теж була вища (88,37%), порівняно зі здоровими дітьми (61,4%).Психічний стан, що виникає внаслідок обставин, де субєкт не має змоги в повній мірі й протягом довгого часу задовольнити деякі свої основні психічні (життєві) потреби, має назву психічної депривації [41, с. Матейчек (1984) до «основних (життєвих)» потреб відносять такі: потреба в певній кількості, мінливості, виді стимулів, потреба в первинних суспільних звязках, що забезпечують основу інтеграції особистості, потреба в суспільній самореалізації, що дає змогу оволодіти різними суспільними ролями та ціннісними цілями, потреба в основних умовах для дієвого навчання [41, с. Не припиняється пошук апаратних та програмних засобів діагностики та терапії порушень слуху, поширених серед дітей різного віку і повязаних з порушенням центральних і периферичних відділів слухової сенсорної системи [15]. Як наслідок сенсорної депривації у дитини виникає деструкція поведінки: погіршується здатність до встановлення міжособистісних контактів, розвивається загальмованість, депресія, апатія, які чергуються з ейфорією, дратівливістю, порушенням уваги, памяті [1, с. Діти з вадами слуху, перебуваючи в спеціалізованих закладах з раннього дитинства, відірвані від родини, опиняються в умовах емоційної депривації.Кірічука (2009) та співавторів дослідження, в умовах дії психічної травми (стресу) людина, завдяки стресостійкості та впливу методів психологічного захисту, може залишитися психічно та соматично здоровою, однак за відсутності вказаних чинників у людини відбувається розвиток неврозу або психосоматичної патології [80]. Стрес опосередковано, через нервові та гуморальні механізми, збуджує ті органи та системи, активація яких необхідна для загального адаптаційного синдрому [80]. Раціональним є розгляд генези психосоматичних розладів з точки зору системно-структурного переходу, який передбачає виділення чотирьох компонентів: психосоматичного (особливості психологічного захисту у відповідь на дію стресу); корково-підкіркового компонента (особливості діяльності кори головного мозку, системи гіпоталамус - гіпофіз - надниркові залози, лімбічної системи, ретикулярної формації та стовбура мозку); нейрогуморального компонента, що включає вегетативну та ендокринну системи, та органного або системного компонента [80]. У дітей з низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів (пасивна група) спостерігалося достовірне зниження швидкості салівації (р<0,05), підвищення рівня вільного кортизолу (р<0,01), зниження рівня глюкози (р<0,01), SIGA (р<0,05) і середньомолекулярних олігопептидів (р<0,05) у ротовій рідині [92]. A відповіді на дію стресору, пояснюють її негативною кореляцією між концентрацією SIGA та швидкістю салівації, можливим руйнуванням SIGA протеазами в ротовій рідині.

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Особливості стану стоматологічного здоровя дітей з вадами слуху

1.2 Особливості психоемоційного статусу дітей з вадами слуху

1.3 Роль психоемоційних факторів у розвитку основних стоматологічних захворювань

1.4 Особливості проведення профілактичних заходів на сучасному етапі розвитку стоматології

Розділ 2. Обєкти та методи дослідження