Профілактика та лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Донецький національний медичний університет ім. Науково-дослідний інститут медичних проблем сімїРобота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Захист відбудеться 08 грудня 2010 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Таким чином, йодний дефіцит ще до вагітності призводить до того, що щитовидна залоза (ЩЗ) жінки функціонує, використовуючи свої резервні можливості. Йоддефіцит при вагітності (і безпосередньо перед нею) призводить до хронічної стимуляції щитовидної залози й зниження рівня тироксину замість очікуваного його збільшення (В.Є. Розгляд концепції розвитку гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом і відносною гіпотироксинемією може стати патогенетичним обґрунтуванням для розробки і впровадження ефективних, диференційованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження перерахованих ускладнень у такої категорії жінок. Мета дослідження: знизити частоту гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом різного ступеня тяжкості шляхом розробки і впровадження науково обґрунтованого комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Розробити і впровадити патогенетично обґрунтований комплекс диференційної діагностики й лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних з йоддефіцитом, та оцінити його ефективність.На I етапі проведене подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження за підтримкою Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, метою якого було вивчення вихідного йодного статусу вагітних жінок у Донецькому регіоні, а також оцінка ефективності регулярного застосування йодованої солі з рівнем йодизації 40 мг/кг. На II етапі для уточнення частоти й ступеня тяжкості йодного дефіциту у вагітних Донецького регіону було проведене скринінгове дослідження концентрації йоду в сечі у 1150 жінок у терміні гестації 6-7 тижнів. Цей показник був ознакою, за якою була проведена стратифікація вибірки на групи А і В: до групи А ввійшли 210 вагітних, у яких коефіцієнт відносної гіпотироксинемії був менший за 0,28, до групи В - 120 пацієнток з показником FT3/FT4?0,28. Таким чином, до початку проспективного дослідження всі пацієнтки з наявністю йоддефіциту були розподілені на чотири підгрупи: АІ (N=105) і ВІ (N=60) - жінки, які одержували розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних заходів; АІІ (N=105) і ВІІ (N=60) - вагітні, які одержували терапію гестаційних і перинатальних ускладнень згідно з наказом від 29.12.2003 № 620 МОЗ України; контрольна група - 40 жінок з адекватним йодним забезпеченням і фізіологічним перебігом вагітності. Досліджувані пари були розділені на 2 групи: РІ група (основна) - 55 породіль з підгрупи АІ дослідження II етапу, які одержували розроблений нами лікувально-профілактичний комплекс протягом усього гестаційного й післяпологового періоду; РІІ група (порівняння) - 55 породіль з підгрупи АІІ попереднього дослідження, які не одержували корекцію йоддефіциту протягом вагітності й після пологів; РІ - 55 доношених новонароджених дітей від матерів групи РІ; РІІ - 55 доношених новонароджених дітей від матерів групи РІІ;На підставі вивчення особливостей перебігу гестаційного періоду й пологів, тиреоїдного та гормонального статусу вагітних, стану внутрішньоутробного плода й функції плаценти, йодного статусу новонароджених - розроблений і впроваджений науково обґрунтований комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, який дозволив знизити частоту гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом. Виявлено, що найчастішими ускладненнями у вагітних з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією є: загроза переривання вагітності (34,00 і 33,33 %), прееклампсія середнього й тяжкого ступеня (14,00 і 15,69 %), дистрес плода (13,00 і 27,45 %), анемія (28,00 і 52,94 %), передчасні пологи (13,00 і 21,57 %). Установлено, що у жінок з ізольованим йоддефіцитом і ускладненим відносною гіпотироксинемією розвивається плацентарна дисфункція, яка характеризується гіперплазією (17,00 і 43,14 %) і зміною ехоструктури плаценти (24,00 і 60,78 %), порушенням матково-плацентарно-плодового кровообігу (40,91 і 50,44 %), СЗРП (12,00 і 27,45 %), зниженням адаптаційно-компенсаторних можливостей плода (57,00 і 76,47 %), що підтверджено морфологічними й гістологічними дослідженнями плаценти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ