Профілактика та лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток з асоційованою вірусно-бактеріальної інфекцією - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Науково-дослідний інститут медичних ПРОБЛЕМ сімї Профілактика і лікування гестаційних і перинатальних ускладнень у пацієнток на фоні асоційованої вірусно-бактеріальної інфекціїНауковий консультант: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Потапов Валентин Олександрович, завідувач кафедри акушерства та гінекології, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України академік НАН та АМН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1, Харківський державний медичний університет МОЗ України член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1, Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця. Захист дисертації відбудеться “_23_” _травня__2007 р. о _12.00_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького державного медичного університету ім. Проведено ретроспективний аналіз за 5 років у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства 925 історій й амбулаторних карт жінок з обтяженим акушерським анамнезом (мимовільні аборти та передчасні пологи, затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода, плацентарна недостатність й ін.) і виявлено, що частота АІ складає 84,25 %. На підставі проведених досліджень розроблена та впроваджена програма реабілітації, лікування та профілактики ускладнень при АІ й оцінена її ефективність, відзначено: зниження утрат вагітності в 1,76, частоти гестаційних ускладнень у 2,1, тяжкості перебігу інфекційного процесу в 2,45, асфіксії немовлят - у 2,82, ЗВУР плода - у 3,25, числа тяжких форм неонатальної інфекції - у 3,72 рази.(2001), до групи ризику за розвитком інфекційної патології у матері та немовляти варто віднести близько 25 % вагітних - пацієнток акушерських стаціонарів та перинатальних центрів. Таким чином, актуальність проблеми вірусно-бактеріальної АІ в акушерстві та перинатології, що має велику питому вагу серед гестаційних і перинатальних ускладнень, відсутність єдиного підходу до виявлення та поетапного лікування АІ як на стадії планування, так і з настанням вагітності, диктують необхідність розробки спеціальної програми, яка включала б діагностичні, профілактичні та лікувальні аспекти, спрямовані на зниження перинатальної захворюваності та смертності. Провести комплексне обстеження невагітних жінок з АІ, яке включає вивчення мікробіоценозу генітального тракту, імунного та гормонального статусів, характеру змін у ендометрію та стану рецепторного апарату до стероїдних гормонів, і розробити на цій основі програму передгравідарної підготовки з наступною оцінкою її ефективності. На підставі проведених досліджень розробити, науково обґрунтувати та впровадити в практику систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, перинатальної захворюваності та смертності в жінок з вірусно-бактеріальної інфекцією. Детально проаналізовані історії пологів жінок з перинатальними втратами в анамнезі та на підставі цього вперше встановлено, що частота АІ у жінок складає 84,25 %, а антитіла (АТ) до хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) зустрічаються в 37,2 % випадків, автоімунні маркери (АТ антифосфоліпідні (АФЛА), антикардіоліпінові (АКЛА) та вовчакові (ВА)) реєструють в 19,2 % випадків при даній патології поза вагітністю.На I етапі за даними архівного матеріалу ДРЦОМД було проаналізовано 925 амбулаторних карт й історій пологів жінок, які перебували на диспансерному обліку з приводу перинатальних утрат різних термінів гестації, для встановлення частоти зустрічальності урогенітально-вірусної АІ серед цього контингенту пацієнток, а також виявлення частоти та структури ускладнень вагітності та пологів, перинатальної захворюваності та смертності. Ці пацієнтки були розділені на дві групи в залежності від обєму обстеження й уточнення причин утрати вагітності та виду передгравідарної підготовки в період планування вагітності. У цій групі вагітність наступила у 98 жінок, і надалі вони склали групу порівняння, а 16 (14,04%) вибули з подальшого дослідження. Вагітні були розділені на групи: I Б група (основна) - 96 вагітних, які були обстежені та проліковані за запропонованою програмою; II Б група (порівняння) - 98 вагітних, які одержали лікування згідно з Наказами МОЗ України № 503 та № 582; III Б група (контрольна) - 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Групи формували за методом випадкового вибору: групі жінок I Н (102 жінки) призначили реабілітацію за розробленою програмою, у групі II Н (114 жінок) лікування проводили згідно з наказом МОЗ № 503 від 28.12.2002 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ