Профілактика та лікування дихальної недостатності у хворих з контузією легень - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Науковий керівник доктор медичних наук, професор Глумчер Фелікс Семенович, Національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Лісецький Віталій Адамович, Українська військово-медична академія МОЗ України, професор кафедри анестезіології і реаніматології; доктор медичних наук, професор Клігуненко Олена Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО. Захист відбудеться “21” квітня 2006 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.У пацієнтів з політравмою в недавно проведеному дослідженні (Miller P. та співавт., 2001) КЛ була поєднана з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) у 35% випадків, з переломами великих кісток кінцівок - у 20%, з переломами тазу - 14%, травмою живота - 24%, переломи ребер діагностувалися у 71% пацієнтів, 6% постраждалих мали флотуючий сегмент грудної клітки (ГК). Частота розвитку ГРДС коливається від 22% у пацієнтів з помірною контузією до 82% у постраждалих з тяжкою КЛ, складаючи в середньому 43% серед усіх постраждалих з контузією (Miller P. та співавт., 2001). У дослідженні Kollmorgen (Kollmorgen D. та співавт., 1994) 52% постраждалих потребували тривалої респіраторної підтримки, включаючи всіх пацієнтів з летальними випадками та 49% виживших. У дослідженні Stellin (Stellin G. та співавт., 1991) тільки 16% пацієнтів не потребували респіраторної підтримки, у 32,5% постраждалих ШВЛ тривала більше 5 діб. У дослідженні Stellin (Stellin G. та співавт., 1991) загальна летальність серед пацієнтів з контузією легень склала 22%: від 20% у постраждалих молодше 60 років до 42% у старшій віковій групі.Пацієнти були розподілені на групи в залежності від характеру отриманих внаслідок травми пошкоджень: з ізольованою травмою ГК (N=15), поєднаними пошкодженнями ГК та ЧМТ (N=13), поєднаною торако-абдомінальною травмою (N=7) та з травмою ГК, поєднаної зі скелетною травмою (N=14). Тривалість респіраторної підтримки серед пацієнтів з поєднаною ЧМТ була в середньому на 3 (2-10) доби більше в порівнянні з пацієнтами з ізольованою травмою ГК (р=0,036). З метою визначення факторів, що впливали на результати лікування пацієнтів з тяжкою контузією легень було проведено кореляційний аналіз між даними результатів лікування та показниками, які могли впливати на результати лікування. При порівняння у групах, статистично значима різниця визначалась у оцінці за ISS: 24 (20-29) у пацієнтів без ВАП в порівнянні з 32 (26-34) балами у пацієнтів з ВАП (р=0,001), пошкодженням легень за LIS: 2,3 (2,0-2,5) в порівнянні з 2,5 (2,0-3,0) балами у пацієнтів з ВАП (р=0,027) та коефіцієнтом PAO2/FIO2: 129,3 (118,2-172,0) проти 112,0 (92,0-141,7) мм рт. ст. в групі пацієнтів з ВАП (р=0,03). Порівняння результатів лікування між групами пацієнтів, розподілених за розвитком на ВАП, показало достовірну різницю між групами у термінах респіраторної підтримки: 16 (14-32) діб у групі з ВАП в порівнянні з 14 (12-16) діб в групі пацієнтів, у яких ВАП не розвинулась (р=0,021), та тривалості лікування хворих у ВІТ: 25 (16-41) діб у групі з ВАП в порівнянні з 18 (15-21) діб серед пацієнтів без пневмонії (р=0,021).Дисертаційна робота містить новий напрямок розвязання наукової проблеми інтенсивної терапії хворих з тяжкою дихальною недостатністю внаслідок контузії легень. У вирішенні важливої задачі покращення результатів лікування пацієнтів цієї категорії, поряд із дотриманням базових положень протективної стратегії штучної вентиляції легень, він пополягає в оптимізації методу респіраторної підтримки з урахуванням стадійності перебігу контузійного пошкодження, що передбачає індивідуальний підхід до застосування позитивного тиску в кінці видиху в ранні строки від травми, активне використання вентиляції в прональній позиції та в положенні сидячі. Факторами, що негативно впливають на тривалість респіраторної підтримки, строки лікування пацієнтів в умовах ВІТ та виживаємість постраждалих з тяжкою контузією легень є: висока оцінка за шкалами тяжкості поєднаних пошкоджень ISS та TRISS, висока оцінка за шкалою пошкодження легень LIS та коефіцієнт PAO2/FIO2, висока оцінка за шкалою загальної тяжкості стану APACHE II. Високі значення імпедансокардіометричного показника рідини грудної клітки корелюють з тяжкість пошкодження легень та асоціюються з більшою тривалістю респіраторної підтримки, збільшенням частоти виникнення вентилятор-асоційованих пневмоній та подовженням строків лікування в відділення інтенсивної терапії постраждалих з тяжкою контузією легень. Низький коефіцієнт PAO2/FIO2, висока оцінка за шкалами ISS та LIS при поступленні збільшують ризик розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії у пацієнтів з контузією легень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ