Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України ВЕНЦКІВСЬКИЙ БОРИС МИХАЙЛОВИЧ, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, академік НАН України, ГРИЩЕНКО ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ, Харківський медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, Донецький медичний університет ім. Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології доктор медичних наук , професор ГНАТКО ОЛЕНА ПЕТРІВНА, Національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “5” травня 2005 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім.Більше 20% жінок віком старше 18 років перенесли видалення матки, в тому числі біля 70% з них були прооперовані у віці від 30 до 40 років з приводу лейоміоми матки (Артамонов В.С., Федун З.В., 1998; Грищенко В.І., 1998; Венцківський Б.М., Коханевич Є.В., Татарчук Т.Ф., 2000; Чайка В.К., 2001; Вихляева Е.Н., 2004). У літературі трапляються лише поодинокі та суперечливі публікації, що стосуються досліджень серцево-судинної системи та молочних залоз, стану нирок, уродинаміки сечового міхура у жінок репродуктивного та перименопаузального віку з доброякісними пухлинами матки до і після операцій. Зменшити частоту та ступінь тяжкості синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістер-та гістероваріоектомії шляхом визначення системних порушень, розробки та впровадження у клінічну практику адекватних патогенетично обґрунтованих методів діагностики, профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку та поєднаної патології. Визначити варіанти показників добової варіабельності серцевого ритму за показниками біфункціонального моніторингу артеріального тиску (АТ) та електрокардіограми (ЕКГ) у жінок з доброякісними пухлинами матки до і після оперативного лікування. Доведена можливість підвищення ефективності діагностики доброякісних утворень молочної залози у жінок з доброякісними пухлинами матки шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження (К УЗД), яке обєднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне картування УЗД, КДК і ЄДК паталогічних утворень молочної залози та лімфатичних вузлів, а також контролює ефективність застосування ЗГТ і впливу її на молочну залозу.Першу групу склали 235 жінок, яким була виконана тотальна гістеректомія; друга група - 492 жінки, яким була виконана тотальна гістероваріоектомія. Так, у жінок до 40 років рівень ФСГ становив 20,2 4,36 ММЕ/л, а у жінок віком 50-55 років був високим 41,41 4,91 ММЕ/л. Так у жінок до 40 років рівень Е становив 511,2 11,2 нмоль/л, а у жінок 50-55 років він був Е 302,2 9,8 нмоль/л. Так, рівень ФСГ у жінок першої групи віком до 40 років на 3 добу після операції становив 21,1 4,27 ММЕ/л, через 3 місяця - 23,1 2,4 ММЕ/л, а через 6 місяців - 24,2 2,4 ММЕ/л. Аналіз ступеня вираженості порушень залежно від віку показав, що у жінок до 45 років переважали психоемоційні розлади, а у жінок віком від 46 до 55 років переважали вегето-судинні розлади.У дисертації наведено клініко-теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення наукового напрямку щодо зниження частоти та ступеня тяжкості синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістер-та гістероваріоектомії на підставі результатів вивчення системних порушень (гормональних, вегето-судинних та психоемоційних, змін з боку молочних залоз, серцево-судинної та сечовивідної системи), розробки та впровадження у клінічну практику патогенетично обґрунтованих методів діагностики, профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку та поєднаної патології. У 47% жінок з доброякісними пухлинами матки розміром 12 тижнів та більше до операції спостерігаються порушення функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів - гіпотонія детрузора (53%), високий ступінь опущення сечового міхура (25%), гіперактивність сечового міхура (15%) та запальні зміни слизової оболонки(7%), які прогресують зі збільшенням розміру лейоміоми та віку жінки. У разі наявності високого ступеня ризику розвитку синдрому хірургічної менопаузи, а також жінкам з екстрагенітальною патологією у віці до 50 років і за відсутності змін у додатках матки необхідно виконувати гістеректомію. З метою профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи жінкам після гістероваріоектомії, за відсутності протипоказань, доцільно застосовувати естрогени в поєднанні з препаратами негормональної дії, починаючи з 2 доби післяопераційного періоду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ