Профілактика та діагностика інфекцій сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі - Автореферат

ДУ «Інститут нефрології академії медичних наук України»Науковий керівник:доктор медичних наук, професор, Колесник Микола Олексійович, ДУ «Інститут нефрології АМН України», м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дудар Ірина Олексіївна, ДУ «Інститут нефрології АМН України», завідувач відділу еферентних технологій; Захист відбудеться “_19__” __червня___2008 р. о __10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 при ДУ «Інститут нефрології АМН України» за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДУ «Інститут нефрології АМН України» за адресою: 04053, м.Вищезазначене обумовлює медико-соціальну актуальність проблеми: подальше удосконалення системи надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з ІСС. Тому активно продовжується пошук шляхів поліпшення ранньої діагностики та підвищення ефективності лікування ІСС на амбулаторно-поліклінічному етапі надання медичної допомоги. Вищезазначене свідчить, що дослідження проблем удосконалення системи надання медичної допомоги хворим на ІСС на амбулаторно - поліклінічному етапі є актуальним і потребує нагального вирішення. Дисертаційна робота є фрагментом планової теми науково-дослідної роботи ДУ «Інститут нефрології АМН України» “Визначити етіозалежні механізми формування інфекцій сечової системи, їх топічну діагностику, лікування, профілактику”, номер державної реєстрації 0104U000341, співвиконавцем якої є дисертант. Вперше встановлено, що низька якість надання медичної допомоги хворим на ІСС в умовах поліклініки та загально-профільних денних стаціонарів України обумовлена недостатнім обємом лабораторних та інструментальних обстежень, неадекватним лікуванням, та не відповідає сучасним можливостям лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).Вивчались форма №47 здоров "Звіт про мережу та діяльність медичних установ", форма №17 - "Звіт про медичні кадри", форма №12 - "Звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу", форма №20 - "Звіт лікувально-профілактичного закладу". На наступному етапі на основі вивчення зазначеного вище був здійснений аналіз деяких показників стаціонарної допомоги хворим на групу хвороб “інфекції нирок” та обсягу диспансеризації зазначеної категорії пацієнтів. Поданий за вище вказаними соціальними ознаками склад респондентів за основними параметрами не відрізнявся від групи хворих, які були відібрані для проведення експертної оцінки якості діагностики та лікування (241 хворий). Розподіл хворих на клінічні групи здійснювався наступним чином: хворі, які отримували лікування у денних стаціонарах загального профілю - 1 група; хворі, які перебували на лікуванні у спеціалізованому нефрологічному денному стаціонарі - 2 група; пацієнти, які перебували під диспансерним спостереженням та отримували лікування у дільничних терапевтів - 3 група. Групу дослідження на основній базі склали хворі на ІСС, які перебували під диспансерним спостереженням (n=168) чи звертались за медичною допомогою з зазначеної причини (n=1033) протягом ???-?V кварталу 2005 року, групою порівняння зазначена категорія пацієнтів з терміном спостереження - ???-?V квартал 2004 року (161 хворий та 934 звернення відповідно).У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що дозволяє підвищити ефективність надання медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі, завдяки обґрунтуванню програми клініко-організаційних заходів спрямованих на удосконалення методів профілактики, діагностики та диспансерного спостереження за визначеними контингентами. Темп зростання поширеності (32,7%) хронічного пієлонефриту перевищує темп зростання захворюваності (11,8%), що супроводжується накопиченням хворих на ХПН в Україні, разом з тим темп зростання захворюваності (56,4%) на хронічний цистит превалює над темпом зростання його поширеності (38,0%). Визначено, що темп зменшення кількості диспансеризованих хворих на хронічний пієлонефрит інтенсивніший ніж темп зменшення госпіталізованих, а також відмічено зменшення середньої тривалості госпіталізацій в цілому по Україні з 14,7 днів у 1998р. до 13,6 днів у 2002 р. при ХПН та з14,1днів до 12,8 днів при інфекціях нирок. Існуюча система надання медичної допомоги в умовах поліклініки та загально-профільних денних стаціонарах не відповідає вимогам сьогодення: мінімальний комплекс обстеження був виконаний у 23±4,3% та 52,5±5,6% хворих відповідно, максимальний комплекс обстеження не був дотриманий в жодному випадку. Призначене лікування не відповідає сучасному рівню знань у 38,0±5,0% випадків (у 47,0±5,1% хворих взагалі не призначається) при зверненні до дільничних терапевтів та 87,5±3,7% випадків при проведенні лікування у денному стаціонарі загального профілю.

Основний зміст роботи