Вплив студентських страхів на професійний розвиток майбутніх фахівців. Перевірка результатів ефективності коригувальної програми, яка спрямована на розвиток саморегуляції студентських страхів. Вдосконалення структури коригувально-розвиваючої програми.
При низкой оригинальности работы "Профілактика страхів студентів, які пов’язані з навчально-пізнавальною діяльністю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Профілактика страхів студентів, які повязані з навчально-пізнавальною діяльністюАктуальність теми полягає в тому, що студентські страхи негативно впливають на професійний розвиток майбутніх фахівців. Метою статті є перевірка результатів ефективності коригувально-розвиваючої програми, яка спрямована на розвиток механізмів саморегуляції студентських страхів. Актуальность темы заключается в том, что студенческие страхи негативно влияют на профессиональное развитие будущих специалистов. Целью статьи является проверка результатов эффективности корректирующе-развивающей программы, направленной на развитие механизмов саморегуляции студенческих страхов. В исследовании использовался авторский опросник «Перечень страхов», «Шкала прокрастинации для студентов», «Шкала нервно-психического напряжения».Останній, досліджував страх як філософське поняття та розділив його на емпіричний страх (страх перед конкретною небезпекою) та метафізичну тугу (невідомий страх, характерний тільки людям). Зафіксовані нами типологічні, характерологічні, когнітивні, особистісні та діяльнісні особливості прояву та динаміки студентських страхів дали можливість визначити загальний напрямок, а також систему стратегічних і тактичних цілей соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на корекцію у студентів вже сформованих неконструктивних та малоефективних способів протистояння страхам та формування конструктивних механізмів їх подолання. Мета програми - розвиток у студентів навичок та вмінь саморегуляції страхів, що виникають у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Критеріями сформованості механізмів саморегуляції студентських страхів вважалися: 1) феноменологічний (відзначається в самозвітах учасників тренінгу значне зниження питомої ваги станів страху в ряді психічних станів, що супроводжують перебування студента на заняттях в умовах ВНЗ та регулюючих його навчально-пізнавальну діяльність); 2) поведінковий (помітне зниження ступеня нерішучості і неконтрольованості діяльності), та 3) психофізіологічний (подолання неприємних фізичних відчуттів та тілесного перезбудження в процесі навчально-пізнавальної діяльності, вихід на оптимальний для студента рівень психофізіологічної активації). У попередньому дослідженні використовуючи авторський опитувальник «Перелік страхів» студентські страхи були віднесені до восьми категорій: 1) обумовлені випробуванням; 2) повязані з професійним майбутнім; 3) повязані з відповідальністю; 4) обумовлені помилками та похибок, 5) актуалізуються у студентів безпосередньо на занятті; 6) обумовлені особистісними якостями та недоліками самого студента; 7) соціальні страхи, обумовлені взаємодією учасників навчально-виховного процесу у ВНЗ; 8) повязані з особистістю викладача.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
