Профілактика синдрому хронічної втоми - Реферат

У звязку з деструктивним впливом цих факторів знижується індивідуальний поріг опору особистості, внаслідок чого знижується рівень стресостійкості і, як результат, підвищується схильність до появи і переживання конфліктних та психотравмуючих ситуацій. Внаслідок цього погіршується ефективність діяльності, гальмується професійний розвиток, знижується рівень задоволення своєю роботою, а це в свою чергу призводить до появи синдрому хронічної втоми. Мітіна вважає, що професійне здоровя - це інтегральна характеристика функціонального стану організму людини за фізичними і психічними показниками з метою оцінки його здатності до професійної діяльності, стійкості до несприятливих факторів, що супроводжують цю діяльність [4, 25]. Зокрема, багато дослідників зосередили свою увагу на впливі синдрому хронічної втоми на стан професійного здоровя, взаємозвязку успішності виконання професійних завдань та рівня хронічної втоми. Синдром хронічної втоми - це постійне або рецидивуючий відчуття втоми, яке заважає працездатності, знижує розумові та фізичні можливості людини, викликає апатію, сонливість, головний біль і безпричинне підвищення температури.Відповідно, якщо для людини звичним стає недосипання, короткотривалий сон, важкі сновидіння, то психіка "не відпочиває", і очевидно, людині складніше протистояти впливу різних факторів соціального середовища. Оскільки гормони забезпечують і регулюють нормальну діяльність організму людини, то збої в їх роботі впливають на загальний тонус організму і працездатність людини. Нестача в організмі вітамінів і поживних речовин може провокувати появу серйозних проблем для організму в цілому. Той чи інший медичний препарат може викликати побічні дії, може бути неприйнятним для лікування певного захворювання, викликати індивідуальне несприйняття, алергічні реакції, що підриває захисні сили організму людини. Більшість дослідників синдрому хронічної втоми вважають основними причинами його виникнення темп життя, особливо у великих містах, несприятливі еколого-гігієнічні умови проживання, надмірні психоемоційні навантаження, впливи, що зменшують загальну, імунологічну і нервовопсихічну опірність організму, часті й тривалі стреси як типові умови роботи, стресовий фон життя в цілому, напружена робота, недостатнє фізичне навантаження, а також відсутність життєвих перспектив та інтересу до життя в цілому.Діагностувати синдром хронічної втоми досить важко і частіше - методом виключення, тобто лікар зясовує, чи немає інших захворювань, які можна діагностувати за допомогою різних аналізів крові, сечі, ультразвукової діагностики, компютерної томографії і так далі. І коли жоден з передбачуваних діагнозів не підтверджується, ставлять діагноз - синдром хронічної втоми. З метою діагностики появи та розвитку синдрому хронічної втоми було проведено дослідження працівників різних рівнів та рангів (керівників різних установ, педагогічних працівників, менеджерів). Для визначення та оцінки стану здоровя працівників, їх схильності до появи синдрому хронічної втоми було використано анкету "Самооцінка стану здоровя" (В.П.Синдром хронічної втоми - маловивчене захворювання, яке важко діагностувати і ще важче лікувати, а значить, до нього можна застосувати найпопулярніше гасло "краще запобігти, ніж лікувати". Ранок розпочинайте не з кави чи чаю, а з контрастного душу та спеціального "цілющого нектару" - до півсклянки мінеральної води додати ложку меду та половину лимона. До основних принципів збереження належного рівня працездатності працівників відносять раціональний режим праці, правильний розподіл сил під час виконання професійних завдань, а також організацію робочого місця кожного працівника з урахуванням ергономічних вимог. Важливим моментом є культивування здорового способу життя як цінності колективу в цілому і кожного працівника окремо, відповідно систему мотивації і стимулювання, що підкріплює ефективний для професійного середовища і корисний для здоровя працівника стиль роботи. Основними напрямами формування належного рівня здоровя працівника є: - створення автоматизованих діагностикоконсультативних систем, спрямованих на зміцнення фізичного стану і психосоматичного здоровя працівника, що забезпечує формування індивідуальних оздоровчих рекомендацій;· Синдром хронічної втоми - це ще не сформований недуга, а так зване стан передхвороби, тому вчасно розпочате ефективне лікування запобіжить розвитку захворювання і позбавить вас від багатьох проблем. · Синдром хронічної втоми слід лікувати різними методами рефлексотерапії, масажу, кінезіокоррекціі, мануальної терапії, гомеопатії і ароматерапії.

План

Вступ

1. Загальна характеристика синдрому хронічної втоми

2. Передумови виникнення синдрому хронічної втоми

3. Діагностика і принципи лікування синдрому хронічної втоми

4. Профілактика синдрому хронічної втоми

Висновки

Список використаної літератури

· Синдром хронічної втоми вперше описаний в 1984 році.

· Синдром хронічної втоми - це ще не сформований недуга, а так зване стан передхвороби, тому вчасно розпочате ефективне лікування запобіжить розвитку захворювання і позбавить вас від багатьох проблем.

· Першими ознаками хронічної втоми є: підвищена стомлюваність, емоційна нестійкість у вигляді дратівливості, перепадів настрою.

· Синдром хронічної втоми слід лікувати різними методами рефлексотерапії, масажу, кінезіокоррекціі, мануальної терапії, гомеопатії і ароматерапії.

· Добрі результати приносить і психотерапія, спрямована на зняття нервової напруги і підвищення стійкості організму до впливу різних психотравмуючих і стресових факторів.

· Синдром хронічної втоми - маловивчене захворювання, яке важко діагностувати і ще важче лікувати, а значить, до нього можна застосувати найпопулярніше гасло "краще запобігти, ніж лікувати".

1. Баринский И.Ф., Шубладзе А.К., Каспаров А.А., Гребенюк В.Н. Герпес (этиология, диагностика, лечение). М.:Медицина, 1986.

2. Валеологія. Посібник / За ред. Коваленка Р.В. - К., 2001.

3. Гігієна з основами екології. Посібник. - К., 2003.

4. Митина Л.М. Профессиональная деятельность и здоровье педагога / Л.М. Митина. - М.: Академия, 2005. - 368с.

5. Керрол Ли. Дети "Индиго" / Ли Керрол, Джен Тоубер. - М.: София, 2007. - 288 с.

6. Тумак І. Синдром хронічної втоми: сучасний погляд і досягнення /І.Тумак //Медицина світу: матеріали симпозіуму (Липень 1998). - К., 1998. - С. 22-28.

7. Васильев В.Н. Здоровье и стресс / В.Н. Васильев. - М.: Знание, 1991. - 160 с.

8. Гецко Ю. Синдром хронической усталости / Ю. Гецко // TERRA GENEALOGICA. - № 5. - 2005. - С. 20-45.

9. Курпатов А. 7 уникальных рецептов победить усталость / А. Курпатов. - СПБ.: Нева, 2005. - 224 с.

10. Леман Г. Практическая физиология труда / Г. Леман. - М.: Медицина, 1967.

Размещено на