Профілактика порушень стероїдогенезу і фетоплацентарної недостатності після іонізуючого опромінення - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава) МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри перинатології та гінекології; доктор медичних наук, професор Хміль Стефан Володимирович, Тернопільська медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.Одним з найбільш небезпечних дій на живі обєкти є іонізуюче опромінення, яке негативно впливає на різні функціональні системи організму матері та плода. Вперше у світовій практиці при вивченні стану здоровя вагітних і новонароджених в динаміці післяаварійного періоду виявлені значні зміни різних функціональних систем організму матері і плода, встановлені порушення гормональної функції фетоплацентарного комплексу, які поряд з морфологічними змінами в плацентарному барєрі призводять до виникнення хронічної фетоплацентарної недостатності (Л.Н. Збільшення частоти фетоплацентарної недостатності проявляється порушенням ранньої постнатальної адаптації новонароджених (Р.В. Промені лазера мають бактерицидний та імуномодулюючий ефект, сприяють зменшенню кількості ускладнень під час вагітності та пологів, покращують стан утробного плода і підвищують адаптаційні можливості новонародженого та його резистентність до хвороб (С.В. В роботі доведено, що призначення лазерної терапії з моменту діагностики фетоплацентарної недостатності в дозі 10 МВТ № 5 через день в комплексі з традиційною терапією, свідчать про зниження частоти ускладнень перебігу вагітності, зниження фетоплацентарної недостатності та затримки розвитку плода і захворювання у дітей.Усього в роботі було використано 256 тварин, які були розподілені на 31 групу (таблиця 1). На наступний день після загального іонізуючого опромінення самицям і самцям цієї групи проводили 15-добовий курс лазерної терапії, після чого їх спаровували. Нащадків жіночої статі від кожної самиці розподіляли на дві групи: тварин першої групи забивали через 5, 10, 30, 60 діб, а в другій групі забій проводили в такі ж терміни, тільки перед забоєм кожна тварина отримувала 15-денний курс лазерної терапії. 40 жінок, чоловіки яких отримали g-промені у виробничих умовах, а вагітність ускладнилась фетоплацентарною недостатністю і отримували традиційну терапію, склали групу порівняння; 42 жінки, чоловіки яких отримали g-промені у виробничих умовах, а вагітність ускладнилась фетоплацентарною недостатністю, які у комплексній терапії отримували лазерну фотобіопрофілактику, утворили основну групу;У вагітних жінок, чоловіки яких отримали g-промені, вагітність перебігає на фоні високого ризику фетоплацентарної недостатності. Частота патологічного перебігу вагітності у жінок, чоловіки яких отримали іонізуюче опромінення, порівняно з групою жінок, чоловіки яких не отримували іонізуючого опромінення, значно вища: мертвонароджуваність у 4 рази, самовільні викидні - у 3,7, передчасні пологи - у 3,2, штучні аборти - у 3,6, непліддя - у 2,4, ускладнення вагітності з ОПГ-гестозами - у 6.8, переривання вагітності - у 2,1, багатоводдя - у 2,1, хронічна фетоплацентарна недостатність - у 2,4, патологічний перебіг післяабортного і післяпологового періоду - у 3,2 рази частіше. Лазерна фотобіопрофілактика, яка проводилася у радіаційно уражених “батьків”, сприяє компенсації дисфункціональних процесів у віддаленому постпроменевому періоді у їх “дітей”, забезпечує нормалізацію морфологічного субстрату яєчників, що дає їм змогу повноцінно здійснювати синтез статевих гормонів і формування яйцеклітин у нащадків g-опромінених “батьків”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ