Профілактика порушень системи гемостазу під час операції кесаревого розтину - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇРобота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава) МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології Світлана Петрівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення наукових проблем невиношування вагітності. Захист дисертації відбудеться "17" жовтня 2000 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями "Педіатрія", "Акушерство та гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.В сучасному акушерстві значно розширені показання до кесаревого розтину (КР), в тому числі - в інтересах плода, прогресивно зростає кількість повторних та планових операцій (В.И. Внаслідок крововтрати при операції кесаревого розтину в обємі 800 - 1000 мл, надходження в кровоплин навколоплодових вод та тканинних факторів плаценти, які мають виражену тромбопластичну дію, під час абдомінального розродження нерідко виникають порушення гемостазу по типу гіперкоагуляційної фази синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) (Р.Т. Для поповнення крововтрати при кесаревому розтині в акушерських стаціонарах переливаються значні обєми донорської крові, що може призвести до розвитку трансфузійних та гемокоагуляційних ускладнень (А.В. Визначити характер змін системи гемостазу при розродженні шляхом кесаревого розтину. Застосування в клініці запропонованого способу профілактики порушень системи гемостазу дозволяє зменшити використання донорської крові та її компонентів, знизити кількість ускладнень під час та після кесаревого розтину, які обумовлені змінами рівноваги гемостазу та зниженням адаптаційних можливостей організму жінки при абдомінальному розродженні, скоротити термін перебування породілей в стаціонарі, зменшити захворюваність дітей протягом перших 6-ти місяців життя.Для вирішення поставлених завдань проведено ретроспективний аналіз 120 випадків розродження через природні родові шляхи та 120 випадків розродження шляхом кесаревого розтину в Полтавському міському клінічному пологовому будинку. Клінічно обстежено 40 жінок, пологи у яких проведені через природні родові шляхи (контрольна група - КГ), 40 жінок, яким вводили свіжозаморожену аутоплазму з гепарином під час кесаревого розтину (основна група - ОГ) та 40 жінок, яким проводили традиційну профілактику гемокоагуляційних ускладнень при абдомінальному розродженні (порівняльна група - ПГ). За агрегатограмою розраховували такі показники: кут агрегації тромбоцитів (КУА), коефіцієнт агрегації тромбоцитів (КА), час агрегації тромбоцитів (ЧА), різницю зміни оптичної щільності (РЗОЩ), час латентної агрегації тромбоцитів (ЧЛА), висоту агрегації тромбоцитів (ВА). В післяопераційному періоді в 9 (7,5%) випадках діагностовано ендометрит, в 26 (21,7%) - субінволюцію матки, в 35 (27,5%) - анемію ІІ-ІІІ ступеня, в 53 (44,2%) - гіпогалактію, при цьому вищеозначені ускладнення після кесаревого розтину достовірно частіше зустрічались в групі жінок, яким переливали донорську кров в порівнянні з жінками без алогемотрансфузій (відповідно в 2,2 рази, 2,4 рази, в 2,1 рази та в 2,5 рази). Показники усіх ланок системи гемостазу в обстежених групах напередодні розродження були подібними (таблиця 1), що надало нам змогу порівнювати динамічні зміни в гемостазі при природному та абдомінальному розродженні.При кесаревому розтині спостерігається зменшення кількості тромбоцитів, підвищення агрегаційної активності тромбоцитів, активація прокоагулянтної системи, зниження активності антикоагулянтних факторів, підвищення активності фібринолітичної системи та зростання частоти і ступеня вираженості паракоагуляційних тестів, що підтверджує високий ризик розвитку коагулопатичних ускладнень як під час операції, так і в післяопераційному періоді. Можливість клінічної реалізації порушень системи гемостазу збільшується при повторному кесаревому розтині, локалізації плаценти по передній стінці матки, крововтраті, що перевищує 800 мл, тривалості інтубаційного наркозу більше 90 хв, при відсутності попередньої амніотомії. Плазмаферез в терміні вагітності 34-36 тижнів в режимі ексфузії до 300 мл плазми, плазмозаміною ізотонічним розчином NACL в розрахунку 1:1,5 до обєму ексфузованої плазми, не чинить негативного впливу на організм вагітної та на стан утробного плода та здійснює стимулюючу дію на систему еритропоезу, що проявляється збільшенням кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ