Профілактика перинатальної патології в жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий керівник: доктор медичних наук, профессор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології. АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім.акад.О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Провідна установа Львівський Національний медичний університет ім.Данила Галицького МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №2, м.Львів. Захист дисертації відбудеться “_14_”_травня_ 2004 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9).Метою дослідження стало зниження частоти перинатальної патології у жінок з анемією та цитомегаловірусною інфекцією на підставі вивчення особливостей еритропоезу і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Зясувати особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією. Встановити кількісні і якісні зміни еритропоезу в динаміці гестаційного періоду у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що зустрічаються у поєднанні і самостійно. Встановити взаємозв?язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом фетоплацентарного комплексу і змінами еритропоезу в жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією. Вперше встановлений взаємозвязок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом фетоплацентарного комплексу і еритропоезу у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що зустрічаються самостійно й у поєднанні.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед котрих 90 - з різними формами ЦМВ інфекції, що були розділені на такі групи: група - 30 жінок з анемією без цитомегаловірусної інфекції; ІІ група - 30 жінок із цитомегаловірусною інфекцією без анемії вагітних; ІІІ група - 30 вагітних з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; IV група - 30 вагітних з анемією і цитомегаловірусною інфекцією, що одержували методику. Початкова генітальна патологія у пацієнток основних груп частіше всього була представлена хронічними запальними процесами (І група - 16,7%; ІІ - 20,0%; ІІІ - 26,7% і IV - 30,0% відповідно) і патологічними змінами шийки матки (І група - 13,3%; ІІ - 16,7%; ІІІ - 20,0% і IV - 23,3%). Отримані нами результати свідчать, що в жінок основних груп найбільш частими ускладненнями в 1 половині вагітності були ранній токсикоз (І група - 23,3% і ІІ - 20,0%) і загроза переривання вагітності (І група - 20,0% і ІІ - 16,7% відповідно). Так, у порівнянні з І і ІІ групами у пацієнток ІІІ групи необхідно відзначити значну частоту фетоплацентарної недостатності (ІІІ група - 70,0%; І - 26,7% і ІІ - 30,0%); загрози передчасних пологів (ІІІ група - 33,3%; І - 10,0% і ІІ - 13,3%); бактеріального вагінозу (ІІІ група - 33,3%; І і ІІ групи по 10,0%) і прееклампсії різноманітного ступеня тяжкості (ІІІ група - 26,7%; І - 16,7% і ІІ - 13,3%). У ранньому неонатальному періоді в ІІІ групі була значно вище частота всіх варіантів постнатальної патології: постгіпоксичної енцефалопатії (І і ІІ групи - по 10,0%; ІІІ - 23,3%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (І група - 3,3%; ІІ - 6,7% і ІІІ - 16,7%); геморагічного синдрому (І і ІІ групи по 3,3%; ІІІ - 10,0%) і гіпербілірубінемії (ІІ група - 3,3% і ІІІ - 6,7% відповідно).У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок з анемією та цитомегаловірусною інфекцією на підставі вивчення особливостей еритропоезу і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Клінічний перебіг вагітності і пологів у жінок з анемією і цитомегаловірусною інфекцією супроводжується високою частотою фетоплацентарної недостатності (70,0%); загрози передчасних пологів (33,3%); бактеріального вагінозу (33,3%) і прееклампсії різноманітного ступеня тяжкості (26,7%), що пояснює значний рівень передчасних пологів (13,3%). Поєднання анемії і цитомегаловірусної інфекції несприятливо впливає на перинатальні наслідки розродження, що виявляється високим рівнем затримки внутрішньоутробного розвитку плода (30,0%); інтраамніального інфікування (20,0%); асфіксії новонароджених (40,0%); постгіпоксичної енцефалопатії (23,3%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (16,7%); геморагічного синдрому (10,0%) і гіпербілірубінемії (6,7%), а сумарні перинатальні втрати складають 100,0‰.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ