Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник:доктор медичних наук, професор Рожковська Наталя Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Леуш Станіслав Сергійович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1 доктор медичних наук, професор Гайструк Анатолій Никифорович, Вінницький національний медичний університет ім. Захист відбудеться 30.06. 2006р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 Одеського державного медичного університету (65082, м.Демографічна криза, яка спостерігається в Україні, супроводжується низьким рівнем народжуваності, високою загальною смертністю й відємним приростом населення, що ставить проблему здоровя, особливо вагітних і дітей, в ранг загальнонаціональних (Гойда Н.Г., Жилка Н.Я., 2004). Плацентарна недостатність у вагітних з порушеннями мікробіоценозу піхви і наявністю інфекцій, що передаються статевим шляхом, виникає в 2-4 рази частіше, ніж у загальній популяції (Гайструк А.Н., 2001, Тютюнник В.Л. і співавт., 2005). Метою дослідження стало покращання перинатальних наслідків у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу шляхом комбінованого застосування в комплексному лікуванні людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії. Розробити комплексний метод профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу з використанням людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії та оцінити його ефективність порівняно з традиційним лікуванням. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей перебігу гестаційного періоду при плацентарній недостатності інфекційного ґенезу, визначенні особливостей мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з плацентарною недостатністю на фоні змішаної генітальної інфекції у матері.З цієї групи відібрано 159 жінок з одноплідною вагітністю на фоні інфекційної патології репродуктивної системи, з яких для подальшого дослідження відібрано 86 пацієнток із плацентарною недостатністю інфекційного ґенезу. Критеріями виділення когорти вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу були перинатальні втрати за наявності підтвердженої інфекції в анамнезі, активація генітальної інфекції у матері під час даної вагітності, ознаки дистресу плода за даними кардіотокографії, ультрасонографії, доплерометрії кровотоку, біофізичного профілю плода, відсутність інших екстрагенітальних та акушерських ускладнень, які могли бути причиною плацентарної недостатності. Вагітні з плацентарною недостатністю були рандомізовані в дві клінічні групи: 43 пацієнтки (1 група, основна), одержували в комплексному лікуванні комбінацію внутрішньовенної озонотерапії і людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 (віферону), 43 вагітні (2 група, порівняння) - лише традиційне комплексне лікування. Контрольну (3 групу) склали 35 практично здорових вагітних жінок без ознак інфекційної патології. Серед патогенної і умовно-патогенної мікрофлори кишкова паличка виявлялась в 30,2% і 27,9 % в 1 і 2 групі відповідно, проти 14,3 % в контролі; золотавий стафілокок - у 18,6 % і 20, 9 % проти 5,7 % в контролі, гемолітичний стафілокок - у 16,3 % і 14,0 %, епідермальний стафілокок - в 37,2 % і 39,5 % випадків і 1 і 2 групі проти 17,1 % в контролі, ентерококи - у 25,6 % і 20,9 % випадків в дослідних групах проти 11, 4 % в контролі, клебсієли - у 18, 6 % і 16, 3 % випадків в 1 і 2 групі проти 5,7 % у вагітних 3 групи.В дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства і гінекології - покращання перинатальних наслідків у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу шляхом застосування в комплексному лікуванні людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії. Гестаційний період у пацієнток з плацентарною недостатністю на фоні активації урогенітальної інфекції у матері найчастіше ускладнюється загрозою переривання в І-ІІ триместрі, залізодефіцитною анемією, загрозою передчасних пологів, пізнім гестозом. У мікробіоценозі піхви вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу виявляється стан дисбіозу, що характеризується пригніченням резидентної мікрофлори (лактобактерій) на фоні конкурентного заміщення представниками факультативної умовно-патогенної мікрофлори у вигляді бактеріально-вірусних, бактеріально-вірусно-грибкових асоціацій, серед яких провідну роль відіграють генітальний герпес, цитомегаловірус, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, гарднерели, стафіло-і стрептококи ,кандиди.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ