Профілактика передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології доктор медичних наук, доцент Шаповал Микола Віталійович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри акушерства та гінекології № 2 Захист відбудеться «28» вересня 2011р. об 11.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 Одеського національного медичного університету МОЗ України (65082, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного медичного університету МОЗ України (65082, м.Частота передракових захворювань шийки матки (ЗШМ) у вагітних зростає із року в рік в усіх країнах світу (Запорожан В. М. і співавт., 2002; Чайка В. К., 2006; Чайка В. К. і співавт., 2009; Камінський В. В. і співавт., 2010; Татарчук Т. Ф. і співавт., 2010). Поширеність диспластичних процесів шийки матки (ШМ) повязують із змінами загального мікробного фону, наявністю захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), особливо вірусної етіології: вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус герпеса простого (ВГП), вірус цитомегалії (ЦМВ), гіповітамінозом вітамінів групи “В”, негативним впливом на організм екологічних, соціальних, медичних чинників тощо (Вдовиченко Ю.П., Щербинська Е.С., 2003; Нагорная В.Ф., Николаева С.В., 2006; Венцківський Б.М. і співавт., 2007; Сенчук А.Я. і співавт., 2009; Венцківський Б.М. і співавт., 2009; Коломійцева А.Г. і співав., 2009; Рожковська Н.М. і співавт., 2009; Кузєва Н.Г., Дубініна В.Г., 2010; Зелінський А.А., Карауш Е. А., 2010). Поліморфізм гена та повязана з цим активність MTHFR, вміст фолатів у крові жінок відіграють певну роль у виникненні передпухлинних процесів - дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) та рака шийки матки (РШМ) (Сафронникова Н. Р. і співавт., 2003; Kim Y., 2000; Bosch F. X., 2003; Timmons B. C. et al., 2009; Agodi Отже, поглиблене вивчення взаємозвязку між генетичними варіантами і повязаної з цим ферментної активності MTHFR, вмістом фолієвої кислоти, наявністю в організмі ПВЛ, ВГП, ЦМВ та ДЕШМ у жінок репродуктивного віку представляє актуальну проблему акушерства, гінекології, онкології та дає можливість розробити більш досконалі алгоритми діагностики, профілактики виникнення та терапії патології ШМ у вагітних, а отже - акушерських і перинатальних ускладнень. Простежити динаміку межових кількісних характеристик вмісту фолієвої кислоти, експресії гена ферменту метилентетрагідрофолатредутази та встановити взаємовідношення між ними і особливостями мікробіоценозу піхви, частотою визначення клінічно значущої кількості віруса папіломи людини, віруса простого герпеса, цитомегаловіруса при дисплазії епітелію шийки матки у вагітних та невагітних жінок.У групі порівняння жінки зі слабким і помірним ступенем ДЕШМ одержували запропоновану терапію до вагітності, в тому числі за показаннями деструктивні методи лікування, та за триместрами вагітності. Дослідження проводили у динаміці спостереження за такими напрямками: 1) вивчення частоти зустрічальності та нозологічної структури передпухлинних ЗШМ за 2006-2010 рр., клінічного стану жінок з ДЕШМ; 2) визначення ендо-, екзогенних чинників виникнення диспластичних процесів ШМ; встановлення факторів ризику передпухлинних ЗШМ; 3) дослідження мікробіоценозу піхви, уретри, цервікального каналу, матеріалу з уретри статевих партнерів жінок; мікробного спектру, в тому числі вірусів ВГП, ЦМВ, ВПЛ бактеріоскопічним, бактеріологічним, імуноферментним, імуно-флюоресцентним, серологічним методом, проведенням ПЛР-діагностики; 4) вивчення лабораторних клінічних та біохімічних показників крові; 5) визначення вмісту жіночих статевих гормонів, фето-плацентарного комплексу; 6) визначення вмісту фолієвої кислоти у крові; 7) вивчення частоти поліморфізму гена ферменту MTHFR; 8) проведення апаратних методів дослідження органів малого таза, ФПК; 9) обстеження невагітних пацієнток, яке проводили кількома етапами у фолікулярній фазі менструального циклу: 1) до початку курсу терапії; 2) після закінчення терапії (на 6-10-у добу); 3) через 21 день після закінчення лікування; 4) через 3 місяці після закінчення курсу терапії; 10) проведення статистичної обробки матеріалу. Запропонована профілактика виникнення передпухлинних захворювань шийки матки у вагітних полягала: 1) у плануванні вагітності (визначення факторів ризику; дотримування алгоритму діагностики; застосування запропонованих терапевтичних заходів, контрацептивів; терапевтичних заходів статевим партнером); 2) застосуванні запропонованих терапевтичних заходів під час вагітності; 3) дотримуванні алгоритму спостереження після пологів. Початок лікування вагітних з І триместру проводився шляхом застосування вітамінів групи «В», фітопрепаратів (піхвові свічки).

Основний зміст роботи