Профілактика післяопераційних ускладнень у жінок з доброякісними пухлинами матки - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України національний медичний університет ім.Захист відбудеться 2 вересня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. У роботі вивчено частоту та структуру післяопераційних ускладнень у жінок з доброякісними пухлинами матки, проведено порівняльну оцінку типових та удосконалених методик надпівхвової ампутації та екстирпації матки. В післяопераційному періоді для комплексної оцінки функції яєчників було проведено УЗД яєчників і допплерометрію яєчникових судин, досліджена концентрація гормонів (ФСГ, ЛГ, Е2, П), інгібіну В у сироватці крові. Для изучения частоты и структуры послеоперационных осложнений у женщин, прооперированных по поводу доброкачественных опухолей матки был проведен ретроспективный анализ карт стационарного больного и амбулаторных карт и проведено анкетирование 128 женщин, прооперированных по поводу доброкачественных опухолей матки.Однак, особливої актуальності та дискутабельності в сучасній науковій літературі набувають питання, повязані з видаленням чи збереженням шийки матки та яєчників. З іншого боку, збереження яєчників під час екстирпації матки може викликати ускладнення, повязані із виникненням через деякий час після оперативного втручання кіст яєчника, болю і диспареуній на фоні злукового процесу. Тому, приймаючи рішення про обєм оперативного втручання, хірургу потрібно передбачити можливість ранніх (інфекційні ускладнення, кровотечі, рання післяопераційна непрохідність кишечника, тромбоемболічні ускладнення, формування гранульом в ділянці культі піхви), пізніх (уринальна, кишкова, статева дисфункція, утворення кіст яєчників), а також віддалених ускладнень (вплив на ендокринну систему, серцево-судинні захворювання, остеопороз, урогенітальні порушення, психоемоційні ускладнення) (Кулаков В.И., Адамян Л.В., Аскольська С.И., 1999). Враховуючи вищевикладене, тема, яка стосується питання профілактики всіх вказаних ускладнень після оперативних втручань при доброякісних пухлинах матки, залишається досить актуальною та потребує продовження досліджень щодо індивідуалізації підходу до оперативного втручання з урахуванням розміру і локалізації пухлини, віку пацієнтки, її загального стану, супутніх захворювань та даних комплексного доопераційного обстеження і диференційованого підходу до ведення післяопераційного періоду. Розробити методику корекції синдрому виснаження яєчників у жінок, прооперованих з приводу доброякісних пухлин матки в обємі гістеректомії без придатків, та оцінити його ефективність.Першим етапом роботи було проведення ретроспективного дослідження на основі аналізу карт стаціонарного хворого та амбулаторних карт жінок, які були прооперовані з приводу доброякісних пухлин матки. Додатково була розроблена спеціальна анкета - лист, яка розсилалась пацієнткам або заповнялась ними при повторному зверненні жінки до лікувального закладу через 1 рік після оперативного втручання. При цьому оцінювали дані анамнезу, обєктивного огляду, особливості перебігу пухлинного процесу, враховувались дані про обєм оперативного втручання, його тривалість, крововтрату, перебіг раннього та пізнього післяопераційного періоду, післяопераційний ліжко-день. На другому етапі виконання роботи було комплексно обстежено і прооперовано 135 жінок, 70 - за удосконаленими методиками і 65 - за загальноприйнятими. До вибору обєму оперативного втручання підходили індивідуально, враховуючи вік пацієнтки, наявність супутньої патології, результати комплексного доопераційного дослідження, а також обовязково по можливості враховувалось бажання жінки.При ретроспективному дослідженні встановлено, що серед досліджуваних жінок майже 2/3 були жительками міста, кожна друга жінка мала вищу або середню освіту та працювала за фахом, 24 (19%) жінки були безробітними. Серед перенесених гінекологічних захворювань переважали хронічні запальні захворювання матки і придатків, які мали місце у 23% пацієнток, патологія шийки матки - у 18%, патологія ендометрію частіше зустрічалася у групі хворих, що були прооперовані в обємі екстирпації матки, ніж у групі пацієнток, яким була виконана надпіхвова ампутація матки. Основними скаргами у пацієнток усіх груп були: порушення менструальної функції по типу мено-і метрорагії - у 41% пацієнток; скарги на біль внизу живота та в попереку - у 26% пацієнток, порушення функції суміжних органів відмічали 22% пацієнток. При бімануальному дослідженні констатовано, що у 37% пацієнток тіло матки було деформовано вузлами, обмежена рухомість була виявлена у 28% пацієнток, пальпація матки була болісною у 23% хворих, множинні фіброматозні вузли виявлені у 27% жінок, симптоми порушення живлення фіброматозного вузла у 16% хворих, швидкий ріст пухлини мав місце у 23% жінок. Середній післяопераційний ліжко-день був найбільший у ІІ групі 9,8±2,4, у І групі - 9,1±2,3, у ІІІ групі - 8,7±1,4, у IV групі - 8,8±1,7 ліжко-днів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ