Профілактика післяабортних ускладнень при генітальному інфікуванні з використанням фітотерапевтичних засобів (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Львівський державний медичний університет імені Данила ГалицькогоРоботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології ФПДО Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пирогова Віра Іванівна, завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Хміль Стефан Володимирович, Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Захист відбудеться 07.09.2002 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, Львів, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, Львів, вул.Одним з чинників, які значною мірою впливають на стан репродуктивного здоровя жінок, є аборти. Згідно параграфу 8.25 Плану дії Міжнародної Каїрської конференції з питань народонаселення та розвитку "Аборт ні в якому випадку неповинен вважатися методом планування сімї. У всіх випадках жінки повинні мати доступ до кваліфікованої допомоги, щоб подолати можливі ускладнення, які виникли внаслідок аборту" [МКНР, 1994]. Захворюваність, спричинена абортом, складає від 5% до 35%, а материнська смертність коливається від 1.2 до 4.9 на 100000 абортів [В.Ф. Тільки у 1999 році в Україні у 14,1% жінок після аборту розвинулися ускладнення, що потребували медичного лікування, з них 37,4% жінок вимагали повторної госпіталізації [Н.Я.Завданням цього етапу роботи було отримання медико-соціальної характеристики жінок, що переривали вагітність шляхом артифіціального аборту, для більш ефективної розробки заходів, спрямованих на профілактику післяабортних ускладнень. Аналіз історій переривання вагітності та дані анкетування показали як недостатній ступінь обстеження жінок перед проведенням артифіціального аборту, так і практичну відсутність профілактичних заходів при наявності у 38,4% жінок ФЗШМ та у 44% - інших чинників ризику запальних післяабортних ускладнень. Всього від жінок з компенсованим дисбіозом піхви було виділено 403 штами умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, в середньому 2,398±0,61 штами на одну жінку, що вдвічі більше порівняно з пацієнтками з нормоценозом. Всього від жінок з декомпенсованим дисбіозом піхви було виділено 309 штамів умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, в середньому 4,48±0,21 штами (у 3,76 раз більше порівняно з пацієнтками з нормоценозом) на одну жінку. Звертає особливу увагу те, що частота зустрічаємості штамів Candida albicans у жінок з декомпенсованим дисбіозом піхви у 2,5 рази більше порівняно з жінками з компенсованим дисбіозом піхви та у 5,2 рази порівняно з жінками з нормоценозом піхви, що свідчить про порушення імунобіологічної реактивності організму.Встановлено, що ускладнення запального генезу після аборту виникають у 37,6% жінок протягом перших шести місяців після аборту, при цьому стаціонарного лікування потребують 38,3% жінок. Чинники ризику післяабортних гнійно-септичних ускладнень (тільки аборти в анамнезі, переривання першої вагітності, післяпологові та післяабортні запальні ускладнення в анамнезі, хронічне запалення придатків матки, вогнища хронічної екстрагенітальної інфекції, ФЗШМ, ІПСШ) виявляються у 79,9% жінок. Поширеність ІПСШ (хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоноз) серед жінок, що переривають вагітність методом артифіціального аборту, складає 25,20±2,54%; частота виявлення активного генітального кандидозу - 32,8% (68,1% у жінок з дисбіозом піхви). Застосування екстрактів лікарських рослин у передопераційній деконтамінації слизових дозволяє нормалізувати мікробіоценоз біотопу піхви у 77,46% жінок з різними ступенями дисбіозу піхви, сприяє активізації резидентної флори та процесів самоочищення піхви, не вимагає додаткового застосування еубіотиків. Пероральне застосування антибіотиків для профілактики запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань без урахування стану мікробіоценозу біотопу піхви усугубляє дисбіотичні процеси за рахунок зменшення популяційного рівня лактобацил, зростання популяційного рівня Candida albicans та збільшення частоти зустрічаємості Рі анаеробних мікроорганізмів та складає передумови для розвитку рецидивуючого генітального кандидозу та відтермінованих хронічних запалень геніталій.

Основний зміст роботи