Зниження акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій. Вивчення клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених.
При низкой оригинальности работы "Профілактика інтраамніального інфікування у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоров?я України Київська медична академія післядипломної освіти ім.Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник доктор медичних наук, доцент Романенко Тамара Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення патології вагітності та пологів доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “29” квітня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Разом з цим виникли й нові наукові питання, що стосуються особливостей перебігу вагітності та пологів у вагітних із непліддям в анамнезі, що пройшли курс програм допоміжних репродуктивних технологій. Це повязано із поліетіологічністю переривання вагітності у загальній популяції населення, а також із низкою спецефічних моментів, що спостерігаються у вагітних із непліддям в анамнезі після програм допоміжних репродуктивних технологій. Метою дослідження стало зниження частоти акушерської та перинатальної патології у вагітних із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій, на підставі вивчення особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу і мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановити зміни в системі мати-плацента-плід і мікробіоценозі статевих шляхів у жінок із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій. Встановити взаємозв?язок між акушерськими та перинатальними наслідками розродження, функціональним станом фетоплацентарного комплексу, змінами мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, які завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 жінок із високим ризиком розвитку інтраамніального інфікування, вагітність у яких наступила після допоміжних репродуктивних технологій,що були розділені на такі групи: І група - 50 жінок, що одержували запроповану нами методику; ІІ група - 50 жінок, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Виходячи з отриманих результатів що середній вік пацієнток контрольної групи склав 30,2±2,1 років, а в основній групі та групі порівння групах цей показник був достовірно вище і не відрізнявся по цих групах - 31,53±2,8 років та 32,69±2,7 (р0,05). Так, відповідно до отриманих нами результатів у жінок І і ІІ груп основне місце займали хронічні запальні процеси репродуктивної системи (І група - 32,0% і ІІ - 40,0%) і неплідність в анамнезі (І група - 100,0% і ІІ - 100,0% відповідно). Відповідно до отриманих результатів, сумарний показник в обох групах була достатньо високим (І група - 36,0% і ІІ - 40,0%), причому з явним переваженням різноманітних мікст-форм (І група - 24,0% і ІІ - 32,0%). У структурі різноманітних видів мікроорганізмів варто зазначити на значну частоту уреаплазменної інфекції (І група - 7,0% і ІІ - 8,0%); хламідійної (І група - 4,0% і ІІ - 4,0%); кандидозної (І група - 9,0% і ІІ - 10,0%); стафілококовою (І група - 6,0% і ІІ - 4,0%).Клінічний перебіг вагітності в жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризується високою частотою фетоплацентарної недостатності (78,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,9%) і субкомпенсована форми (35,9%); значним рівнем гестаційної анемії (62,0%); загостренням урогенітальної інфекції (38,0%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (30,0%). Клінічний перебіг пологів у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризується досить високою частотою передчасних пологів (16,0%); передчасним розривом плодових оболонок (38,0%); аномаліями пологової діяльності (16,0%); дистресом плода (22,0%) і акушерськими кровотечами (14,0%), внаслідок чого абдомінальне розродження досягає 88,0%. Стан новонароджених у жінок із високим ризиком інтраамніального інфікування після ДРТ характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (16,2%); інтранатальної асфіксії (39,9), інтраамніального інфікування (14,4%), постгіпоксичної енцефалопатії (27,2%), геморагічного синдрому (12,7%) і гіпербілірубінемії (10,9%), що призводить до значного рівня перинатальних втрат (36,4‰).
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы