Профілактика місцевих післяопераційних ускладнень у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИЗапоріжжя та Запорізького державного медичного університету МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Троян Василь Іванович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Лукач Ервін Венцелович, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Захист дисертації відбудеться «17 » червня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф.Первинна діагностика хворих на рак гортані у 55 % та гортанної частини глотки 75 % випадків припадає на III - IV ст. захворювання (Абызов Р.А., 2000; Заболотный Д.И. и др., 2005). Продовжують удосконалюватися способи профілактики післяопераційних ускладнень під час радикального лікування хворих на рак гортані та гортанної частини глотки, зокрема, широко застосовуються нові антибіотики та місцеві антисептики, що привело до деякого зниження частоти виникнення ускладнень (Greisen,1997; Абизов Р.А. та інш., 2000; Горшевиков Э.В. Аналіз стану проблеми показав, що питання діагностики порушень МЦР у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки на етапах комбінованого лікування, які відіграють провідну роль у патогенезі післяопераційних ускладнень, дотепер остаточно не вирішено, оскільки не визначені морфологічні та функціональні особливості уражень мікросудин у тканинах шиї. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: 1) вивчити частоту й характер виникнення післяопераційних ускладнень у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки на хірургічному етапі комбінованого лікування за даними архівного матеріалу; 3) провести кореляцію даних морфологічного та функціонального стану мікросудин тканин шиї з виникненням місцевих післяопераційних ускладнень у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки;При пластиці ФЕС у 16-ти хворих (61,5 %) внутрішня вистилка формувалася із залишків слизової оболонки глотки, стравоходу та навколишньої шкіри шиї, а зовнішня - переміщенням місцевих шкіряно-фасціальних клаптів на живлячій ніжці, у 10 (38,5 %) пацієнтів для пластичного закриття фарингеального дефекту використовувалися філатовські стебла з віддалених ділянок тіла. Контрольну групу склали пацієнти (n = 26), у яких проводилося вивчення стану МЦР шкіри шиї та слизової оболонки глотки у периопераційному періоді методами ЛДФ та компютерної гістоморфометрії, результати яких дозволили визначити показання та обґрунтування для проведення фармакологічної корекції порушень мікроциркуляції. Основну групу склали хворі на рак гортані та гортанної частини глотки (n = 40), у яких також проводилася діагностика стану МЦР оперованих тканин шиї та на підставі отриманих даних призначалася диференційована корекція виявлених порушень мікроциркуляції за допомогою таких препаратів, як латрен та L-лізину есцинат. У кожній з груп виділяли дві підгрупи: перша - первинні пацієнти (контрольна n = 17, основна n = 24) і друга - пацієнти, що мали в анамнезі ПТ (контрольна n = 9, основна n = 16). Здебільшого, всі пацієнти були чоловічої статі 65 (98,5 %), лише в однієї жінки (1,5 %) було діагностовано рак гортані за вказаний період.У дисертації вирішена актуальна задача сучасної ЛОР-онкології, шляхом розробки методу профілактики виникнення місцевих післяопераційних ускладнень, який знижує частоту їх появи за рахунок контролю та нормалізації мікроциркуляції в оперованих тканинах шиї. У хворих на рак гортані та гортанної частини глотки T3-4N0-1М0 під час хірургічного етапу лікування при традиційних методах ведення периопераційного періоду в 65,4 % випадків виникають місцеві післяопераційні ускладнення, серед яких переважають фарингеальні нориці у 33,3 % та спонтанні фарингостоми у 23,1 % випадків. У хворих на рак гортані та гортанної частини глотки після передопераційної променевої терапії, за даними лазерної допплерівської флоуметрії та компютерної гістоморфометрії, виявлені виражені порушення мікроциркуляції у тканинах шиї, які характеризуються спазмом мікросудин (індекс Керногана 0,43 ± 0,04) та збільшенням артеріовенулярного шунтування (показник шунтування 1,12 ± 0,10), у первинних пацієнтів значення цих показників склали 0,34 ± 0,03 і 0,73 ± 0,10 відповідно. Значення показника шунтування більше 0,65 слід вважати прогностично критичним для виникнення місцевих післяопераційних ускладнень та підставою для призначення диференційованої фармакологічної корекції порушень мікроциркуляції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ