Методика діагностики лінгво-фонетичних (ЛФ) характеристик у хворих при стоматологічних втручаннях. Умовні фізіологічні ЛФ норми, їх визначення спектрограмою. Лінгво-фонетичні особливості резонаторної камери (порожнини рота) у стоматологічних хворих.
При низкой оригинальности работы "Профілактика лінгво-фонетичних змін до і після стоматологічних втручань", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоровя України Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Біда Віталій Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, ІС, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, кафедра післядипломної освіти лікарів-ортопедів, завідувач Захист відбудеться «16» січня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л.В сучасному аспекті стоматологічної практики значно підсилився інтерес до визначення фонетичних особливостей мови як акустичного продукту комунікаційної поведінки людини при різних видах стоматологічної патології, а також при стоматологічних втручаннях у зубо-щелепній ділянці [Ларионов В.М., 2002; Нідзельський М.Я., 2002; Goswami U., 2002; Faulkner Оскільки зубо-щелепна система людини безпосередньо впливає на утворення сигналу, що генерується джерелом в процесі часткової фільтрації сигналу [Фланаган Дж.Л., 1968], зміни, які розвиваються в порожнині рота після видалення зубів, наслідків запальних процесів, в дитячому віці і, особливо при протезуванні [Дорошенко С.И., 1969; Василевская З.Ф., 1971; Танрыкулиев П., 1988; Нідзельський М.Я., 1997], змінюють обєм артикуляторної порожнини (резонаторної камери), що призводить до порушень процесів мовоутворення [Василевская З.Ф., 1960; Рутковский И.С., 1970; Rosen S., 2003; Ramus F., 2003]. Але вони мають певний ряд недоліків, а саме: складність користування в практиці стоматологічного прийому і обмеженість аналізу отриманих результатів; відсутність параметрів конкретного тестування з нормативним порівнянням, а також відсутність чітких алгоритмів їх проведення до і після стоматологічних втручань. Тому на сучасному етапі розвитку стоматологічної науки і практики перед лікарями постає задача не тільки відновлення цілісності зубів та зубних рядів, відновлення жувальної і естетичної функцій зубо-щелепного апарату людини, а і якісної та доступної діагностики лінво-фонетичних змін і необхідності дискретного, максимально точного відновлення якості звукової мови пацієнта в процесі стоматологічного, а саме ортопедичного втручання, в кожному клінічному випадку окремо. На підставі лінгво-фонетичних характеристик у хворих при стоматологічних втручаннях розробити мовні профілактичні тести в стоматології.В групу порівняння увійшли 31 пацієнт (17 %), у яких було встановлено наявність ортогнатичного прикусу, відсутність дефектів зубних рядів, трем і діастем та будь яких інших відхилень від звичайної будови зубо-щелепного апарату. Таким пацієнтам було показано протезування мостоподібними протезами. Це було показанням до протезування бюгельними (суцільнолитими) протезами. Відновлення звуків мови при повній втраті зубів після протезування повними знімними протезами характеризувалось звиканням хворого до протезів з відновленням жувальної, естетичної та фонетичної функцій. Помилку артикуляції цього звуку при протезуванні у пацієнтів не відмічали.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке виявляється у підвищенні ефективності профілактичних заходів в стоматології, спрямованих на відновлення функції мовлення, шляхом розробки та впровадження в лікувальну практику удосконаленого методу визначення і фіксації лінгво-фонетичних змін до і після стоматологічних втручань. З метою проведення діагностики і подальшої раціональної профілактики лінгво-фонетичних змін у стоматологічних хворих запропонована вдосконалена методика визначення змін обєму резонаторної камери - порожнини рота при стоматологічних втручаннях, яка полягає у знятті та аналізі сигналограм (спектрограм), отриманих в результаті звукозапису із використанням для читання пацієнтом спеціальних тестових слів. При клінічному обстеженні 180 пацієнтів, у 17 % (31 особа) встановлено наявність ортогнатичного прикусу, відсутність дефектів зубних рядів та інших відхилень від нормальної будови зубо-щелепного апарату і будь яких мовних вад, а при фоностоматологічному дослідженні з використанням мовних тестів - визначені умовні фізіологічні норми вимови звуків, які характеризуються наступними величинами частоти формант (F1 - 325,41±18,19 Гц; F2 - 1829,45±31,96 Гц) та інтенсивності звуку (B1-40,27±1,09 ДБ, B2-61,11±1,24 ДБ).
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы