Профілактика домашнього насилля в сім’ї: особливості роботи з насильником - Курсовая работа

Раніше була впевненість, що так званих благополучних сімей у нас, в країні розвинутого соціалізму, значно більше, ніж сімей алкоголіків, нероб та й просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким немовби «органічно» притаманне насильство щодо жінок та дітей. У рамках жіночого руху було покладено початок якісно нової концепції розуміння цього питання, стали діяти перші «телефони довіри», кризові центри, притулки та притулки для потерпілих від насильства. Дослідники цікавились рівнем обізнаності населення про насильство в сімї та сексуальні домагання на робочому місці та їх висвітлення у засобах масової інформації. Виявилося, що населення країн СНД добре усвідомлює, що домашнє насильство є досить поширеним, але розпізнає як насильство зазвичай лише його грубі, жорстокі форми (фізичне та сексуальне насильство), що завдають травм тілу людини. Ще менше чоловіків відносять перелічені дії до насильств, наприклад, лише 45% чоловіків вважають побиття, а 50% - зґвалтування насильством над жінкою.Насильство викликає підвищення рівня тестостерону; гормональні підйоми спричиняють насильство. У рамках цієї моделі чоловік має прагнуги до успіху будь-якою ціною. Для чоловіка небезпечно, коли піддають сумніву його чоловічість. Тобто те, що ідентифікується з поняттям «мужчина», «чоловік». Традиційна чоловічу самоідентифікація виховується і підтримується суспільством, а чоловіки-кривдники відповідають суспільним контекстам, які розглядають чоловіка як жорстку, агресивну особистість, котра має право чинити насильство для досягнення своєї мети.Фізичне насильство - умисне нанесення одним членом сімї іншому члену сімї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести чи призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоровя, нанесення шкоди його честі та гідності. Щодо дітей фізичне насильство - це дії або відсутність дій з боку батьків чи інших дорослих, у результаті яких фізичний або розумовий стан дитини порушується чи знаходиться під загрозою погіршення. Щодо дітей також вживають слово «розбещення» - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим (незнайомим, братом/ сестрою чи особою, яка має владу, таку як батьки чи опікуни) або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Психологічне насильство - насильство, повязане з дією одного члена сімї на психіку іншого члена сімї шляхом словесних образ чи погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоровю. Психологічне насильство - вплив одного з членів сімї на психіку дитини шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, чим навмисно формують емоційну невпевненість дитини, нездатність захистити себе; завдавання шкоди її психічному здоровю.Аналіз, нейтральний по відношенню до гендерної проблематики, обходить стороною розгляд основної причини насильства щодо жінок, яка полягає в розділяється багатьма переконаності, що чоловіки володіють правом поширювати ідею своєї переваги над жінками, членами сімї та іншими своїми «підлеглими» за допомогою будь-яких методів, включаючи і насильницькі. Як стверджує Донна Гарскій, «насильство в сімї є особливим прикладом установки на чоловічий контроль над жінками, дітьми і навіть над іншими чоловіками». Насправді основа проблеми насильства корениться не в поведінці подружньої пари в цілому або жінки зокрема, але і в чоловічій поведінці, підкріплені всією системою суспільних поглядів, норм і культурних ціннісних орієнтирів. Щоб визначити базовий рівень знань щодо насильства в сімї , можна провести вправу «Міфи та факти про насильство в сімї». В залежності від рівня актуального конфлікту субєкта насильства, рівня причин, які призводять до насильства, можна виділити такі "типи" насильників: 1.В сучасному світі запобігання насильства, яке, незважаючи на широку поширеність сімейного насильства, часто приховано від сторонніх очей, - одна з найактуальніших завдань. б) робота із сімями та окремими категоріями, де сукупність макро-та мікрофакторів створює/може створити підвищений ризик жорстокого поводження; Значно ширшою є група жертв насильства, тому що, по-перше, один кривдник може завдавати шкоди декільком особам одночасно чи впродовж певного терміну часу, а, по-друге, ця група значно зростає, з огляду на те, що на кожний зафіксований випадок насильства припадає декілька випадків, коли насильство не здійснилося, але може стати реальністю. Превенція насильства може здійснюватися суспільством у цілому і системою виховання та освіти зокрема. Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сімї є: 1) заява про допомогу жертви насильства в сімї або члена сімї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сімї;Оцінюючи міжнародний досвід щодо впровадження корекційних програм по роботі з особами, які вчинили насильство в сімї, слід зазначити, що загалом програми підтримки постраждалих є більш поширеними в усьому світі. Програми мають

Зміст

Вступ

1. Домашнє насильство як соціально-педагогічна проблема

1. Гендерний підхід у вивченні проблеми домашнього насилля

2. Види та форми прояву домашнього насильства

3. Хибні уявлення щодо природи домашнього насильства з точки зору гендерного аналізу

4. Психологічний та кримінологічний портрет особистості, яка вчиняє насильство в сімї

2. Особливості соціально-педагогічної роботи з насильником

1. Організація профілактики насильницьких дій в сімї

3. Корекційна робота з субєктом насильства

Висновок

Список літератури

Додатки