Профілактика, діагностика та лікування ускладнень після відновлення сухожилків згиначів пальців кисті в "критичній зоні" - Автореферат

Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук УкраїниРобота виконана в Державній установі "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України", м. Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, професор Страфун Сергій Семенович, Державна установа "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України", заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки Офіційні опоненти: - доктор медичних наук Міхневич Олег Едуардович, Державна установа "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України", завідувач відділу патології стопи та складного протезування Захист дисертації відбудеться 23 березня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 в ДУ "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України" за адресою: МПС, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України" за адресою: МСП, 01601, м.Завдання дослідження: - провести ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування хворих з ушкодженнями сухожилків згиначів пальців кисті в критичній зоні, на основі якого оцінити стан надання первинної допомоги хворим, значення взаємообтяжувальних чинників при ушкодженнях сухожилків згиначів пальців кисті, виявити причини та структуру ускладнень після відновлення сухожилків згиначів; на основі сукупності отриманих даних удосконалити систему лікування та профілактики ускладнень після відновлення сухожилків згиначів пальців кисті в критичній зоні, розробити систему прогнозування відновлення функції пальців. Вперше на підставі проведеного аналізу віддалених результатів оперативного лікування та реабілітації хворих з ушкодженням сухожилків згиначів пальців кисті в критичній зоні, визначені ускладнення та чинники, які негативно впливають на результат лікування; Розроблено та обґрунтовано спосіб внутрішньої фіксації сухожилка до нігтьової фаланги пальця кисті, який розвантажує ділянку контакту сухожилка з кісткою; Таблиця 3 Види ускладнень, що зустрічалися при лікуванні в спеціалізованому закладі вид ускладнення к-ть хворих % к-ть пальців % теногенний дефіцит рухів 56 38,6% 71 36,4% теногенні стійкі контрактури 23 15,9% 31 15,9% артрогенні контрактури 12 8,3% 19 9,7% ригідність рухів у суглобах після 1 етапу пластики 8 5,5% 14 7,2% загальні рубцеві зміни 7 4,8% 11 5,6% відрив трансплантата від нігтьової фаланги 6 4,1% 7 3,6% деформація нігтьової пластинки 5 3,4% 7 3,6% недостатність активної функції мяза 4 2,8% 6 3,1% дерматогенна контрактура 4 2,8% 6 3,1% розрив трансплантата 3 2,1% 3 1,5% неспроможність дистального шва сухожилка 3 2,1% 5 2,6% bowstringing 3 2,1% 3 1,5% феномен парадоксальної екстензії 2 1,4% 3 1,5% розрив шва сухожилка 2 1,4% 2 1,0% некроз шкірного клаптя 2 1,4% 2 1,0% міграція імпланта 2 1,4% 2 1,0% пролежень імпланта 1 0,7% 1 0,5% неврома 1 0,7% 1 0,5% гнійно-некротичні ускладнення 1 0,7% 1 0,5%Ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування хворих з ускладненнями після відновлення сухожилків згиначів пальців кисті в критичній зоні показав: на першому етапі лікування спеціалізована допомога була надана лише 17,5% хворим, середній термін до поступлення хворих у спеціалізований заклад склав 288,0 783,7 днів; повторні реконструктивні втручання в неспеціалізованих умовах виконувались у 14,1% хворих; 79,2% хворих з ускладненнями не були скеровані в спеціалізований лікувальний заклад. В структурі помилок лікування у неспеціалізованих відділеннях найбільш часто зустрічаються тактичні (65,5%) та хірургічні (31,1%) помилки; обтяження травми відбулося у 52,5% хворих, найбільш взаємообтяжливими чинниками виявилися первинне ураження суглобів пальців кисті (R=0,811, p<0,01), судинно-нервових пучків (R=0,811, p<0,01) та ануллярних звязок (R=0,490, p<0,01). Ультразвукове дослідження сухожилків згиначів дає можливість диференційовано підходити до планування оперативних втручань, надає можливість в динаміці кількісно оцінити відновлення функції сухожилка в післяопераційному періоді і дозволяє на ранніх етапах виявляти хворих з ускладненим перебігом реабілітації. Використання нового внутрішнього черезкісткового зворотнього шва вдвічі знизило кількість критичних ускладнень, повязаних із традиційною зовнішньою фіксацією сухожилка на нігтьовій пластинці; Внесення змін до методики рухової реабілітації за Kleinert H.E.