Профілактика, діагностика та лікування постпанкреаторезекційного синдрому - Автореферат

Міністерство охорони здоровя УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор МОЗ України, завідувач кафедри хірургії №2 доктор медичних наук, професор Захист відбудеться 21 жовтня 2011 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 Національного медичного університету імені О.О.У той же час, віддалені результати цих операцій залишаються не повністю задовільними, що повязано як з місцевим рецидивом та метастазуванням пухлини у хворих, що оперовані з приводу злоякісних новоутворень, прогресуванням фіброзно-дегенеративного процесу в куксі ПЗ та поза її межами у хворих на ускладнені форми ХП, так і метаболічними наслідками самої операції (Riediger H. et al., 2007, Ruckert F. et al., 2011, Shimada K. et al, 2010, Strobel O. et al, 2009, Tran T. et al, 2010). Однак частота екзо-та ендокринної недостатності ПЗ після її резекцій з приводу ускладнених форм ХП, незважаючи на застосування органозберігаючих операцій, досягає 90-100%, збереження больового синдрому спостерігається у 20-40% хворих, зниження показників якості життя (за EORTC, GIQOL, SF36) реєструється у 80% пацієнтів (Farkas G., 2011, Howard T. et al., 2008, Riediger H. et al., 2007, Schnelldorfer T. et al, 2006), що потребує оптимізації існуючої тактики хірургічного лікування цих хворих. На сьогодні залишаються недослідженими комплексні гормональні зміни, характер порушення білкового та жирового метаболізму, мікроелементного гомеостазу після різних варіантів резекцій ПЗ, внаслідок чого відсутній диференційований алгоритм профілактики розвитку метаболічних порушень у цих хворих (Fujii T. et al., 2011, Hirano S. et al., 2010, Kato H. et al., 2010, Neira P. et al., 2007, Pappas S et al., 2010), не визначені патогенетичні механізми та предиктори розвитку та прогресування екзо-та ендокринної недостатності в післяопераційному періоді, що призводить до відсутності патогенетично обгрунтованої програми лікування пацієнтів, яким виконана резекція ПЗ (Haji S. et al., 2010, Keim V. et al, 2009, Lee S. et al., 2010, Maeda H. et al., 2011, Menge B. et al., 2009, Neira P. et al, 2007). Все вищевикладене свідчить про необхідність створення індивідуалізованої діагностичної та лікувальної тактики у хворих, що перенесли резекції ПЗ, вдосконалення існуючих та розробки новітніх резекційних оперативних втручань на ПЗ з метою максимально радикальної корекції вихідної патології ПЗ, зменшення частоти ускладнень та летальних наслідків, максимального збереження функції ПЗ та покращення якості життя оперованих хворих. Проаналізувати інформативність існуючих методів діагностики та розробити діагностичний алгоритм у хворих після різних варіантів резекцій підшлункової залози.Середній вік хворих контрольної групи складав 51,3±10,8 р., основної групи - 50,3±9,8 р, співвідношення чоловіків і жінок контрольної групи було 1,4, основної - 1,5. Пацієнтам були виконані наступні оперативні втручання: ТПЕ (7 - контрольна група, 7 - основна), ПДР (53 - контрольна група, 65 - основна), ОРПЗ (13 - контрольна група, 17 - основна) ДР (9 - контрольна група, 14 - основна), комбіновані резекції (17 - контрольна група, 20 - основна). Хворі на злоякісні новоутворення ПЗ в контрольній групі склали 78,8% (n=78), в основній - 58,5% (n=72), серед них пацієнтів з ІІІ-IV ст. пухлинного процесу в контрольній групі - 67(85,9%), в основній - 60 (83,3%). В контрольній групі стандартна ДР, в тому числі і в складі комбінованих операцій, була виконана у 13 пацієнтів, радикальна ДР - у 5, в основній групі ці цифри склали 16 та 6 хворих відповідно. Серед ОРПЗ, що були виконані за обидва періоди досліджень (в тому числі у складі комбінованих операцій), були наступні втручання: операція Beger - 2 контрольна, 4 - основна група, операція Frey - 8 та 6, центральна резекція ПЗ - 3 та 3, операція Izbicki - 1 та 0, вентральна резекція ПЗ - 0 та 2, дорзальна резекція ПЗ - 0 та 1, резекція головки ПЗ з сегментарною резекцією ДПК - 0 та 2 відповідно, модифікована ДРПЗ (патент на корисну модель № 35414) - 0 та 1відповідно.Крім того, до аналізу метаболічних наслідків операцій в дослідження на другому етапі було залучено 3 хворих, яким виконана ізольована дуоденектомія, 3 - енуклеація пухлин ПЗ (на першому етапі дослідження ці операції не проводилися).Рідше зустрічалися синдром біліарної гіпертензії (9,6% - контрольна група, 4,8% - основна), портальної гіпертензії (8,5% - контрольна група, 4,8% - основна), вторинного імунодефіциту, що проявлявся розвитком опортуністичних інфекцій (7,3%-контрольна група, 3,8% - основна) та вторинних пухлин (6,1% - контрольна група, 5,7% - основна), демпінг-синдром після ПДР (2,1% - контрольна група, 0,96% - основна), пептичні виразки анастомозу (4,2% - контрольна, 0,96% - основна) та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ