Профілактика атрофії коміркових відростків із метою створення оптимальних умов для дентальної імплантації - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДисертаційна робота присвячена розробці нових оперативно-лікувальних технологій, які дозволяють уникати атрофії коміркового відростка верхньої щелепи (КВВЩ) та задовольняють вимоги подальшої дентальної імплантації (на 206 хворих). На підставі вивчення клініко-рентгенологічних, антропометричних і радіовізіографічних характеристик КВВЩ доведено, що після традиційного видалення зубів та деяких доброякісних новоутворень, усунення ороантральних анастомозів і ревізії парадентально-запальних вогнищ, вони не відповідають вимогам дентальної імплантації. Розроблено, обґрунтовано та апробовано оперативну технологію видалення зубів поздовжнім фрагментуванням, методику багатошарового перекриття ділянки ороантральних анастомозів із використанням компонентів фібринового гелю аутокрові та «Остеопласту-К» для заповнення кісткових дефектів, методику догляду за раною з використанням плівки «Диплен-дента ХД» та назубних кап, які дозволили ефективно відновити параметри КВ, що підтверджено антропометричними, радіовізіографічними та гістологічними дослідженнями завершеної структури утвореної кістки, близької до нормальної. У пациентов 1 группы проведена клинико-рентгенологическая оценка состояния альвеолярного отростка верхней челюсти после удаления зубов; 2 группы - после оперативного устранения оро-антральных соединений; 3 группы - после операций по поводу разных патологических процессов в альвеолярном отростке (околокорневых и резидуальных кист, кистогранулем, выведения пломбировочного материала за границы корней, очагов деструкции параапикальной кости и др.) и у которых остаточный костный дефект был заполнен кровяным сгустком. Установлена высокая эффективность оперативно-лечебных вмешательств с использованием разработанных методов, предусматривающих применение костнопластического материала «Остеопласт-К» в сочетании с компонентами фибринового геля аутокрови для заполнения костных дефектов альвеолярного отростка после удаления зубов, оро-антральных анастомозов и патологических процессов в парадентальных тканях.Причинами незадовільних результатів лікування можуть бути: патологічні процеси або порушення в соматичному стані пацієнта, які впливають на структуру і функцію коміркового відростка; знижений репаративний потенціал кісткової тканини коміркового відростка та ятрогенні фактори: саме втручання, недосконалість оперативних методик, порушення оперативних технологій тощо (Аль Надиф Атиф, 1987; Белоглазов В.Л., 1999; Гребенченко О.И., 2003; Белозеров М.Н., 2004; Альфаро Ф.Э, 2006; Балин В.Н, Александров Н.М., 2007; Аксенов К.А., Ломакин М.В., 2008). Наявність патологічного процесу до операції, травма під час втручання, нераціональне ведення рани, повторні втручання, неадекватне фізіологічне навантаження зумовлюють значну втрату кісткової тканини, що утруднює подальшу дентальну імплантацію. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих із втратою кісткової тканини коміркового відростка верхньої щелепи шляхом розробки нових оперативно-лікувальних технологій, які дозволяють уникати атрофії коміркового відростка та задовольняють вимогам подальшої дентальної імплантації. Вивчити клінічні та рентгенологічні зміни в комірковому відростку верхньої щелепи, які відбуваються після видалення зубів та деяких доброякісних новоутворень (кістогранульом, білякореневих і резидуальних кіст), після усунення ороантральних анастомозів і ревізії парадентальних деструктивно-запальних вогнищ. Уперше запропоновано спосіб видалення зубів верхньої щелепи з фрагментуванням коренів, що дозволяє максимально зберегти комірковий відросток і значно поліпшує умови для загоєння рани та зменшує подальшу атрофію кісткової тканини (пріоритетність підтверджена патентами на корисну модель № 35831 і № 41751).У них проведена клініко-рентгенологічна оцінка стану коміркового відростка верхньої щелепи після видалення зубів (1-а група); після оперативного усунення ороантральних сполучень (2-а група); після операцій із приводу різних патологічних процесів у комірковому відростку (білякореневих та резидуальних кіст, кістогранульом, виведення пломбувального матеріалу за межі коренів, вогнищ деструкції параапікальної кістки та ін.) і в яких залишковий кістковий дефект був заповнений кровяним згустком (3-я група). До 4-ї групи увійшли хворі, яким видалялися зуби верхньої щелепи за авторською методикою, із попереднім моделюванням необхідних після видалення параметрів коміркового відростка, яке проводилося з максимальним збереженням коміркової кістки та оточуючих комірку мяких тканин за допомогою фрагментування коренів у певному температурному режимі.

2. Основний зміст роботи