Профілактика аномалій пологової діяльності у жінок з інтраамніальним інфікуванням - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Романенко Тамара Григорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, кафедра акушерства та гінекології, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Захист відбудеться “14” червня 2007 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Це можна пояснити складністю патогенезу порушення скорочувальної функції матки, особливо на фоні плацентарної недостатності (ПН) та інтраамніального інфікування (В. В. Трубіна та співавт., 1997), у доступній нам літературі ми не зустріли робіт, присвячених взаємозвязку цих двох проблем сучасного акушерства, а також інформації про специфічні лікувально-профілактичні заходи щодо зниження частоти АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Метою дослідження стало зниження частоти АПД у жінок з інтраамніальним інфікуванням шляхом удосконалення методики допологової підготовки та програмованого розродження на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу вагітності, пологів, стану плода та наслідків розродження. Удосконалити методику допологової підготовки у жінок з інтраамніальним інфікуванням на основі системного та місцевого використання антигомотоксичних препаратів (АГТП). Розробити та впровадити практичні рекомендації, спрямовані на зниження частоти АПД, перинатальної патології у жінок з інтраамніальним інфікуванням на основі удосконалення методики програмованого розродження.Відповідно до поставленої мети і задач нами обстежені 208 пацієнток, із них 158 - з внутрішньоутробним інфікуванням, котрі були розділені на три групи: І група - 105 жінок з інтраамніальним інфікуванням, які отримали загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 53 жінки з інтраамніальним інфікуванням, які отримали запропоновану нами методику. Підбір основних (І і ІІ) груп жінок з інтраамніальним інфікуванням для дослідження проведено з дотриманням єдиних підходів і тенденцією до відбору більш складного контингенту при формуванні ІІ групи, якій проводилась профілактика АПД з використанням коензиму композитуму і вібурколу за нашою методикою. У двох основних групах цей показник був достовірно вищим: І група - 24,6±1,7 років; ІІ група - 25,9±1,9 років (р<0,05). Звертає на себе увагу високий рівень артифіційних абортів (І група - 73,33%, ІІ група - 58,49%); репродуктивних втрат (І група - 10,4%, ІІ група - 16,98%) і мимовільних ранніх абортів (І група - 10,48%, ІІ група - 28,30%) в анамнезі. Отримані результати свідчать, що сумарний показник в обох групах був достатньо високим з перевагою частоти у ІІ групі жінок (І група - 70,48%, ІІ група - 71,70%), причому з явним переваженням різноманітних мікст-форм (І група - 48,57%, ІІ група - 50,94%).Клінічний перебіг вагітності в жінок з інтрамніальним інфікуванням характеризується високою частотою ПН (66,67%), у структурі якої переважають компенсована (44,76%) і субкомпенсована форми (20,00%); значним рівнем гестаційної анемії (60,95%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (37,14%); загостренням урогенітальної інфекції (34,29%). Клінічний перебіг пологів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується досить високою частотою АПД (76,19%); передчасним розривом плодових оболонок (41,90%); дистрес-синдромом плода (11,43%) і акушерськими кровотечами (8,57%), внаслідок чого абдомінальне розродження досягає 25,71%. Особливості формування і функціонального стану плацентарного комплексу у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризуються значним рівнем порушень плаценти (75,24%) та навколоплодових вод (маловоддя - 18,10%, багатоводдя - 12,38%) на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень. Протягом гестації стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з інтраамніальним інфікуванням характеризується прогресивним зниженням кількості лактобацил і біфідобактерій (в 1,6 рази), молочнокислих стрептококів (в 1,4 рази) на фоні одночасного зростання (в 1,8 рази) рівня штамів стафілококів. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту ПН (у 2,2 рази), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (у 2,8 раз), загострення урогенітальної інфекції (у 2 рази), випадків прееклампсії (у 1,8 рази), завдяки чому зменшились усі ускладнення при розродженні у тому числі АПД (у 3,1 рази), що дозволило в цій групі вагітних знизити частоту абдомінального розродження (у 2,7 рази), різних форм асфіксії новонароджених дітей (у 3 рази) при відсутності перинатальних втрат.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ