Профілактика аномалій пологової діяльності та перинатальної патології у жінок груп високого ризику - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л.Не дивлячись на значну кількість розроблених схем допологової підготовки, індукції пологів і лікування аномалій пологової діяльності (АПД), в даний час спостерігається тенденція до її зростання і складає 12-17% від загального числа пологів (Г.К. Метою дослідження було зниження частоти аномалій пологової діяльності та перинатальної патології у жінок на основі розробки і впровадження диференційованого підходу до допологової підготовки і індукції пологової діяльності. Оцінити особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з ризиком розвитку аномалій пологової діяльності; Вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) у жінок груп високого ризику розвитку аномалій пологової діяльності; Розробити і впровадити алгоритм допологової підготовки та індукції пологової діяльності у жінок груп високого ризику розвитку аномалій пологової діяльності.Залежно від акушерської ситуації, стану матково-плацентарного комплексу та анамнестичних даних, вагітних було розподілено на 4 підгрупи: - 1.1 підгрупа - 30 жінок з цілим плодовим міхуром та незрілою шийкою матки (2-4 бали за Бішопом); До другої групи (2) увійшли 100 пацієнток, яким застосовували загальноприйняті методи підготовки шийки матки до пологів і індукції пологової діяльності: інтравагінальне введення ПСГ Е2, пальцеве відшаровування нижнього полюса плодового міхура, амніотомію, краплинне внутрішньовенне введення розчину окситоцину або ПГ F2?. Групу 2 було, аналогічно з групою 1, розподілено на 4 підгрупи, залежно від акушерської патології. У нашій роботі проведено аналіз ефективності і безпеки ІВЕ для матері і новонародженого при призначенні його для підготовки шийки матки до пологів і полого викликання у жінок з нормальним і ускладненим перебігом вагітності в різних акушерських ситуаціях.Вік вагітних варіював від 18 до 37 років, а, за віковою ознакою, усі порівнювані групи були однорідні: середній вік жінок 1 групи складав 27,7 ± 2,1 років, 2 - 27,8 ± 2,5 років, контрольної групи - 27,9 ± 4,2 років. В останніх 42,5% жінок 1 групи і 70% вагітних 2 групи ступінь зрілості шийки матки залишився на колишньому рівні дозрівання, в той час як в контрольній групі за цей проміжок часу шийка матки дозріла у 74% вагітних.У дисертації наведено дані про профілактику аномалій пологової діяльності та перинатальної патології у жінок груп високого ризику на підставі вивчення частоти, структури і чинників ризику розвитку аномалій пологової діяльності, мікробіоценозу статевих шляхів, стану плода та новонароджених і розробки алгоритму допологової підготовки і індукції пологів: 1. У 81,5% жінок з ризиком розвитку аномалій пологової діяльності вагітність перебігала з ускладненнями: токсикоз І половини вагітності 8,0%, загроза переривання вагітності 4,0%, ГРВІ - 7,5%, анемія 11,0%, багатоводдя - 20%, гестаційний пієлонефрит 5,5%, прееклампсія - 20%, загроза передчасних пологів - 5,5%; Ускладнення І періоду пологів були у 43,0% жінок: ранній вилив навколоплодових вод - 10,0%, дискоординована пологова діяльність - 10,0%, первинна слабкість пологової діяльності - 6,0%, вторинна слабкість пологової діяльності - 6,0%, дистоція шийки матки - 4,0%, дистрес плода - 4,0%, передчасне відшарування нормальнорозташованої плаценти-3,0%. Ускладнення ІІІ та раннього післяпологового періоду були у 17,0% жінок: ручне відділення плаценти і віддалення посліду - 5,0%, гіпотонічні кровотечі - 4,0%, ручна ревізія стінок порожнини матки - 8,0%, а також відмічено високий акушерський травматизм: розриви мяких тканин - 25,0%, розрив шийки матки - 15,0%, розрив піхви - 13,75%, розрив промежини - 13,75%, епізіотомія - 21,25%; Застосування розробленої методики допологової підготовки сприяло дозволило зменшити загальну кількість ускладнень в пологах в 1,8 разу: первинної слабкості пологової діяльності - у 2,0 рази, вторинної слабкості пологової діяльності - у 3,0 рази, дискоординованої пологової діяльності - у 1,7 разу, дистоцію шийки матки - у 1,5 разу, слабкість потуг - у 2,0 рази, а також призвело до зниження жіночого (розрив мяких тканин пологового каналу - в 1,3 разу, розрив шийки матки - в 2,3 разу, розрив піхви - у 2 рази, розрив промежини - 2,4 разу, епізіотомії - у 2,3 разу) та відсутності дитячого травматизму та інфікування дітей.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ