Профілактика акушерських ускладнень у жінок з патологічним прелімінарним періодом - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукПроблема порушення скоротливої діяльності матки в пологах залишається однією з найсуттєвіших в акушерстві, тому попередження цієї патології сприяє зниженню ризику материнської та перинатальної захворюваності та смертності. На сьогоднішній день існують розбіжності у поглядах і неоднозначне розуміння проблеми ППП, а саме ППП розглядається різними авторами, як патологія скорочень матки перед пологами (Э.К.Айламазян, 2007), як один з проявів СПД (В.В.Абрамченко, 2006), первинна форма некоординованих скорочень міометрію (I.Z.Mackenzie, 2006) та як передпологова гіпертонічна форма дисфункції СДМ (И.С.Сидорова, 2006; А.Г.Савицкий, 2006). Процес дозрівання шийки матки знаходиться у звязку з впливом вегетативної нервової системи (ВНС) на судинний тонус (Г.А.Савицкий, 2003), тому вивчення особливостей варіабельності ритму серця (ВРС) при ППП допоможе зясувати ступінь біологічної готовності до пологів. Мета роботи: знизити частоту акушерських ускладнень у жінок з патологічним прелімінарним періодом на підставі визначення особливостей гормонального гомеостазу фетоплацентарного комплексу, цитокінового балансу, оксиду азоту (NO), стану вегетативної регуляції ППП та розробити прогнозування і ефективні лікувально-профілактичні заходи. Доведено, що ППП супроводжується дисбалансом у системі цитокінів, який проявляється у поступовому підвищенні рівнів прозапальних та протизапальних цитокінів в шийці матки і протилежними рівнями цитокінів в крові, що не забезпечує своєчасних змін шийки матки відносно дозрівання у відповідності до початку скорочувальної діяльності матки.Формування груп відбувалось за часом спостереження: 1 група (120 жінок) - через 4 години від початку спостереження, які увійшли в пологи; 2 група (100 жінок) - через 8 годин від початку спостереження увійшли в пологи (ФПП); 3 група (60 жінок) - через 8 годин від початку спостереження не ввійшли в пологи (ППП). Середній вік обстежених вагітних коливався в межах від 18 до 38 років і становив в 1 групі - 26,3 ± 0,6 роки, в 2 групі - 26,4 ± 1,2 роки., в 3 групі - 27,2 ± 0,8 років, в групі порівняння - 25,8 ± 0,5 років. 1), що в 1 групі у всіх жінок спостерігаються структурні зміни шийки матки, характерні для пологів; у 48,0% жінок 2 групи відмічається незріла або недостатньо зріла шийка матки; всі пацієнтки 3 групи мали незрілу або недостатньо зрілу шийку матки; в групі порівняння всі жінки були із зрілою шийкою матки. На момент 8-годинного спостереження всі вагітні 1 групи були в пологах; серед жінок 2 групи 62,0% мали зрілу, а 38,0% - недостатньо зрілу шийку матки, але всі увійшли в пологи; серед жінок 3 групи тільки 10,0% мали зрілу шийку матки, 11,6% - недостатньо зрілу, а 78,3% - незрілу шийку матки. Аналізуючи показники СДМ через 4 години у жінок 3 групи, можна відмітити поєднання неритмічних дискоординованих середньотривалих (32,1 ± 1,8 сек) перейм з помірно-підвищенною амплітудою (29,3 ± 0,2 %) на фоні підвищеного базального маткового тонусу (15,4 ± 1,2 %), при цьому частота скорочень залишалась низькою (0,9 ± 0,1 перейм за 10 хв) в порівнянні з 1 групою, де визначали ритмічні координовані маткові скорочення (3,1 ± 0,5 за 10 хвилин) з досить високою амплітудою (52,4 ± 0,1 %) і тривалістю (41,4 ± 2,6 сек.) з явним переважанням скорочень дна матки, що виникали на фоні нормального базального маткового тонусу (10,7 ± 1,1 %) та 2 групою, де реєстрували неритмічні, досить рідкі (1,3 ± 0,1 за 10 хвилин) маткові скорочення з низькою амплітудою (18,1 ± 0,2 %) та малою тривалістю (19,3 ± 1,3 сек.), які виникали на фоні нормального тонусу матки (12,1 ± 0,9 %).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної задачі акушерства - зниження частоти акушерських ускладнень у жінок з ППП, шляхом зясування патогенетичних механізмів розвитку даного стану за рахунок визначення показників гормонального, цитокінового статусів, рівнів оксиду азоту, оцінки вегетативного стану і на цій основі - патогенетичному обґрунтуванні та розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів та критеріїв прогнозування ППП. У жінок з ППП відмічено значний відсоток ускладнень вагітності (загроза переривання вагітності - 28,0 %, плацентарна дисфункція - 28,6 %) та пологів (дискоординована пологова діяльність - 21,8 %, слабкість пологової діяльності - 13,7 %, передчасний розрив плідного міхура - 11,7 %, післяпологова кровотеча - 7,5 %, дистрес плода в пологах відмічено у 16,4 % жінок). Невідповідність стану активності матки функціональній незрілості шийки матки сприяє розладам матково-плацентарного кровообігу і погіршенню стану плода, що підтверджується результатами дослідження (КТГ, біофізичний профіль, доплерометрія).

Основний зміст