Профілактика акушерських ускладнень у жінок робітниць автомобільної промисловості - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології Метою представленої наукової роботи є зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок робітниць автомобільної промисловості, що контактують зі шкідливими факторами виробництва, на підставі результатів вивчення функціонального стану ФПК і розробки та впровадження у клінічну практику патогенетично обґрунтованої лікувально-профілактичної методики ведення цього контингенту вагітних. Проведено комплексне дослідження функціонального стану ФПК з використанням клінічних, эхографічних, гістологічних і радіоімунологічних методів, дано практичні рекомендації щодо ведення вагітних, які контактують із шкідливими факторами виробництва автомобілів. Поряд із розвитком плацентарної недостатності у вагітних жінок робітниць автомобільної промисловості формуються компенсаторно-пристосовні реакції, що досягають свого максимуму на 22-28 тижні вагітності з наступним їх виснаженням до кінця терміну гестації, що спричиняє до народження дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стан ФПК у вагітних жінок робітниць автомобільної промисловості і відповідне зниження перинатальних втрат, що дозволяє рекомендувати його в комплексі лікувально-профілактичних заходів у цього контингенту вагітних.Виробничі фактори разом із впливом зовнішнього середовища сприяють формуванню екологічно зумовлених захворювань у жінок, зокрема вагітних і тих, що годують, та їхніх немовлят. Кілька медичних інститутів України виконували республіканську міжвідомчу програму, спрямовану на зниження перинатальної патології, поліпшення психосоматичного розвитку дітей, народжених жінками робітницями, що мешкають у промислових регіонах України (Тараховский М.Л. с соавт., 1988; Сольський Я.П. із співавт. До числа значних пошкоджувальних факторів у жінок, що мешкають у промисловій зоні належать: робота з фізичним навантаженням високого і середнього ступеня, робота із суттєвим психоемоційним навантаженням, робота зі шкідливими речовинами високих і помірних класів небезпеки, шум і загальна вібрація, температура і швидкість руху повітря робочої зони вище нормативів, двозмінна робота, нерегулярне харчування. Мета дослідження: Метою представленої наукової роботи є зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок робітниць автомобільної промисловості, що контактують зі шкідливими факторами виробництва, на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) і розробки та впровадження у клінічну практику патогенетично обґрунтованої лікувально-профілактичної методики ведення цього контингенту вагітних. Визначити характер перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду, а також стан плода, фізичний розвиток та стан новонародженого в ранньому неонатальном періоді в робітниць автомобільної промисловості.У процесі обстеження і клінічного спостереження за жінками (143), які зазнали вплив пошкоджуючих факторів виробництва виділено чотири групи: 1-а - 44 вагітних робітниць складальних цехів, що зазнавали впливу шкідливих факторів, звязаних з конвеєрним виробництвом; 2-а - 32 вагітні робітниці, що контактували зі шкідливими хімічними речовинами у вигляді пару, аерозолів і пилу; 3-я - 37 вагітних-робітниць інструментальних і ливарних цехів, що зазнавали високого ступеня впливу таких шкідливих факторів, як важке фізичне навантаження, висока температура, вібрація і контакт із мастильно-охолоджувальними рідинами; 4-а (санаторна група) - 30 вагітних, що контактували з різними шкідливими виробничими факторами. Аналіз проводили в наступні гестаційні періоди: 6-16 тижнів, 16-22 тижня, 22-28 тижнів, 28-34 тижня, понад 34 тижні. Перебіг вагітності ускладнився самодовільним перериванням у пізньому терміні в 9,09% вагітних у 1-й групі, у 9,38% у 2-й і в 5,41% випадків у 3-й групі, що в середньому в 2,5 рази перевищує контрольні показники. Загроза переривання вагітності у вагітних 1-ї групи траплялася з частотою 72,50% (43,33% в контрольній групі, р <0,05), 2-ї групи - 62,03%, 3-ї групи - 68,57% (p <0,05). В групі зі стажем роботи до 3-х років загроза переривання вагітності після 20 тижнів відзначена в 20,90% випадків, тоді як у групі зі стажем більше 3-х років загроза переривання в другій половині вагітності склала 51,35%, вірогідно домінуючи (р <0,02).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ