Аналіз особливості преморбідного фону, перебігу вагітності й пологів, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, нервової системи, мікробіоценозу статевих шляхів. Перинатальна патологія у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації.
При низкой оригинальности работы "Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Романенко Тамара Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корнацька Алла Григорівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення планування сімї та статевого розвитку дітей і підлітків доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “7” квітня 2006 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.На нашу думку, в першу чергу це торкається розробки критеріїв профілактики акушерської і перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації. Метою дослідження явилося зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації на підставі вивчення клініко-ехографічних особливостей, функціонального стану вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу, вмісту гормонів і плацентарних білків, а також мікробіологічних особливостей і удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Зясувати особливості психоемоційного статусу та функціонального стану вегетативної нервової системи у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації. Встановити взаємозвязок між клінічними особливостями перебігу вагітності і пологів, станом психоемоційного статусу, функціональним станом вегетативної нервової системи та фетоплацентарного комплексу, а також змінами мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації. Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської і перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації на підставі розробки диференційованого підходу до використання лікувально-профілактичних заходів.У відповідності з метою та задачами даного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 150 жінок, з яких: контрольна група - 50 акушерськи та соматично здорових повторнородящих, розроджених через природні пологові шляхи; І група - 50 жінок з ПН при попередній гестації, проведених за загальноприйнятими реабілітаційними та лікувально-профілактичними заходами; ІІ група - 50 жінок з ПН при попередній гестації, проведених за запропонованою нами методикою. Одержані нами результати свідчать, що найчастіше окрім ПН мала місце анемія вагітних (І група - 58,0% та ІІ група - 60,0%) і респіраторна вірусна інфекція (І група - 28,0% та ІІ група - 30,0%). Декілька рідше зустрічались загроза переривання (І група - 20,0% і ІІ - 22,0%); прееклампсія (І група - 18,0% і ІІ - 20,0%) і ранні гестози (І група - 16,0% і ІІ - 18,0%). Аналізуючи ступінь компенсації ПН слід вказати, що в обох групах частіше зустрічалася компенсована форма (І група - 50,0% і ІІ - 54,0%), хоча рівні субкомпенсованої (І група - 38,0% і ІІ - 36,0%) і декомпенсованих форм (І група - 12,0% і ІІ - 10,0%) були достатньо високими. Одержані дані свідчать, що ще до вагітності у жінок І групи до 20 тиж. вагітності відмічались підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що виражалось у достовірному зниженні таких показників, як коефіцієнт варіації (контрольна група - 6,9±0,58 та І група - 5,31±0,31; p<0,05); середньо-квадратичне відхилення (контрольна група - 0,07±0,01 та І група - 0,04±0,01; p<0,05) та варіаційний розмах (контрольна група - 0,30±0,03 та І група - 0,19±0,01; p<0,05).Жінки з плацентарною недостатністю при попередній гестації складають групу високого ризику щодо розвитку повторних порушень в системі мати-плацента-плід (54,2%); анемії вагітних (58,3%); загрози невиношування і недоношування (40,8%) та прееклампсії (20,8%). Розродження жінок з ПН при попередній гестації супроводжується високим рівнем передчасних пологів (12,5%); дистресу плода (45,7%); передчасного розриву плодових оболонок (43,8%) і різних аномалій пологової діяльності (41,3%), що приводить до значної частоти абдомінального розродження (31,3%). Перинатальні результати розродження жінок з ПН при попередній гестації характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (31,3%); середньо-тяжких форм асфіксії (20,8%) і інтраамніального інфікування (10,4%) при сумарних перинатальних втратах 63,0‰.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы