Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозомНауковий керівник доктор медичних наук, професор Яковлева Ельвіра Борисівна, Донецький державний медичний університет ім. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гайструк Анатолій Никифорович, Вінницький національний медичний університет ім. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 доктор медичних наук, професор Писарєва Світлана Петрівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення наукових проблем невиношування вагітності Захист відбудеться 16 березня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім.Незважаючи на загальне зниження народжуваності, останні роки характеризуються стійким збільшенням числа вагітностей та пологів у неповнолітніх серед вагітних жінок репродуктивного віку, питома вага яких досягає 15-18 % (Н.Г. Вищевикладене визначило зміст роботи, яка спрямована на розробку лікувально-профілактичних заходів щодо зниження акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом. Поліпшити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у юних пацієнток з субклінічним гіпотиреозом шляхом розробки науково обґрунтованої схеми лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення тиреоїдного статусу та показників ліпідного, білкового, вуглеводного, мінерального обмінів. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та вивчити інфекційно-соматичний, акушерсько-гінекологічний анамнез, наявність попередньої тиреоїдної патології та спадкову схильність у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом для виявлення факторів ризику його виникнення. Розробити та впровадити науково обґрунтовану схему лікувально-профілактичних заходів щодо зниження акушерських та перинатальних ускладнень для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом та дати порівняльну оцінку її ефективності.Зі 120 юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом 65 отримали запропоновану терапію, 40 - L-тироксин, 15 - з різних причин лікування не одержали. Лікування за розробленим комплексом 16 юним вагітним розпочали в I триместрі вагітності у терміні 8-12 тижнів, 24 - в II триместрі (16-24 тижні) та 25 - в III триместрі (25-28 тижнів), лікування тривало на протязі 50-52 днів з перервами. Всім юним вагітним з субклінічним гіпотиреозом проводили ультразвукове дослідження (УЗД) щитовидної залози за допомогою апарата ALOKA-SSD-550-7,5 МГЦ (Японія) за традиційною методикою (J. Встановлено, що у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом пристосування щитовидної залози до вагітності є недосконалим, що виявилося збільшенням ТТГ в I триместрі - в 2,1 раза, в II і III триместрах - в 1,6 раза і зниженням концентрації тиреоїдних гормонів - ВТ3 (у I і II триместрах - в 1,2 раза, в III триместрі - в 1,1 раза) та ВТ4 (у I триместрі - в 1,4 раза, в II і III триместрах - в 1,3 раза). При порівнянні показників ліпідного обміну відзначено, що у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом вміст холестерину був значно підвищеним: у І триместрі в 1,3 раза, в ІІ і ІІІ - в 1,4 раза, а тригліцеридів - відповідно в 1,5 і 1,6 раза, тобто показники І триместру мали меншу різницю, ніж в ІІ та ІІІ триместрах, значення ЛПВЩ-ХС в усіх триместрах вагітності були в 1,4 раза нижчими, ніж у здорових.Тиреоїдний стан у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом характеризується достовірним (P<0,05) збільшенням значень ТТГ в I триместрі в 2,1 раза, в II і III триместрах - у 1,6 раза, зниженням показників вільного тироксину - в 1,4 і 1,3 раза та інтегрального тиреоїдного індексу (ІТІ) - в 2,8 і 2,0 рази відповідно. У юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом визначені достовірні зміни показників основних обмінів, які регулює щитовидна залоза: ліпідного (загальний холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів високої щільності, ліпопротеїни високої та низької щільності, холестериновий коефіцієнт атерогенності (Кхс), апопротеїни В і А-1 та їх співвідношення), білкового (загальний білок, альбумін, глобуліни ?2, ?), вуглеводного (глюкоза) та мінерального (кальцій, натрій), найбільш інформативні з них - підвищення загального холестерину (в I триместрі в 1,3 раза, в II і III - в 1,4 раза) і тригліцеридів (відповідно в 1,5 і 1,6 раза), підвищення Кхс і співвідношення апопротеїнів В / А-1 більше ніж в 2 рази.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ