Зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення пацієнток на прегравідарному етапі, під час вагітності і після пологів. Ретроспективний аналіз післяпологового періоду.
При низкой оригинальности работы "Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Рожковська Наталія Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерології З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м.Міома матки на сьогодні залишається одним з найбільш поширених доброякісних пухлинних захворювань статевої системи жінки, що негативно впливає на загальний стан репродуктивного та соматичного здоровя (В.М. Parker, 2007), більшість ускладнень повязана з неспроможністю компенсаторно-пристосувальних реакцій в системі мати-плацента-плід забезпечити адекватний розвиток та кровопостачання плаценти, достатню метаболічну та гормональну підтримку фетоплацентарного комплексу, наслідком чого вважається раннє виникнення важких форм плацентарної дисфункції, кисневе та метаболічне голодування ембріона/плода з розвитком його ретардації та інших форм пери-та постнатальних уражень (Л.Б. На сьогодні існує негативна тенденція до зростання захворюваності міомою матки серед жінок більш молодого віку, які ще не народжували, але бажають мати власних дітей. У сучасному акушерстві питання вагітності на тлі міоми матки вирішується на користь її пролонгування, що в свою чергу вимагає застосування у цих вагітних ефективних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення та запобігання акушерських та перинатальних ускладнень. Для досягнення вказаної мети, були поставлені наступні задачі: Провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з міомою матки;Загальний обсяг вибірки склав 125 вагітних, в тому числі 60 з міомою матки (І група), 35 жінок після консервативної міомєктомії (ІІ група), 30 з необтяженим репродуктивним і соматичним анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Одним із найбільш частих ускладнень у вагітних із міомою матки, у порівнянні з контрольною групою, була загроза переривання вагітності (70%), що діагностувалася у всіх жінок в першому триместрі й у кожної третьої пацієнтки протягом усієї вагітності. У 18(14,4%) жінок вагітність закінчилася мимовільним викиднем, у 34 (27,2%) жінок - штучним абортом, у 7 (5,6%) жінок мала місце завмерла вагітність, у 9 (7,2%) жінок - позаматкова вагітність. Перебіг вагітності ускладнився раннім гестозом у жінок І та ІІ групи 18,3% і 22,8% відповідно, ІІІ групи - 20 %, загроза переривання вагітності становила 76,6% , 65,7% та 40% відповідно, причому у 23,3% жінок І групи та у 22,8% жінок ІІ групи, у яких консервативна міомектомія була виконана абдомінальним шляхом, загроза переривання спостерігалася на протязі всієї вагітності. Основними ускладненнями в пологах через природні пологові шляхи були: допологове вилиття навколоплідних вод в 31,5% випадків у жінок І групи, в 2,8% - ІІ групи та 30% - ІІІ групи; раннє вилиття навколоплідних вод у 21% та 10% жінок І та ІІІ груп відповідно; дефект посліду та ручна ревізія порожнини матки в І та ІІІ групах склала 10,5% та 6,6% відповідно; дистрес плода спостерігався в І групі жінок в 10,5% та в ІІІ групі - 6,6%; часткове відшарування нормально розташованої плаценти у ІІ періоді пологів траплялося у вагітних І групи в 15,7% випадків, ІІ групи - 2,8%.У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з міомою матки шляхом розробки диференційованих алгоритмів ведення вагітності та пологів в залежності від попереднього лікування. За даними ретроспективного аналізу, у 79% вагітних з міомою матки відзначаються ускладнення, з яких найбільш часто зустрічаються дисфункція плаценти (75%), загроза переривання вагітності (33%), ЗВУР плода (17%), ріст міоматозних вузлів і вторинні зміни в них (39%), ускладнені пологи - 27%, які вимагають оперативного розродження у 88% випадків; післяпологові ускладнення у 34 % пацієнток. Клінічний перебіг вагітності у пацієнток І групи, характеризувався більшою частотою загрози переривання вагітності (76,6% проти 65,2% та 40 % у вагітних ІІ та ІІІ груп), плацентарної дисфункції (65% проти 57,1% і 43,3 % відповідно), анемії (45,7% проти 25,7 та 26,6% відповідно), ЗВУР плода (25,7% проти 11,6 % та 10% в ІІ та ІІІ групах відповідно).
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы