Профілактика і лікування печінкової недостатності у хворих з механічною жовтяницею - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. СТАРОСЕК ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ, завідувач кафедри хірургічних хвороб факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. ДЕСЯТЕРИК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, завідувач кафедри хірургії, травматології та ортопедії факультету післядипломної освіти, Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України. доктор медичних наук, професор Захист відбудеться “17 ”травня 2006 р. о “15-00 ”годині на засідані спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 Кримського державного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім.Зважаючи на значний приріст числа хворих з ускладненими формами жовчокамяної хвороби, запальними захворюваннями жовчних протоків, зростанням неопластичних захворювань панкреатодуоденальної зони, не дивлячись на впровадження сучасних технологій в діагностиці і лікуванні цих захворювань, в даний час не можливо з упевненістю прогнозувати результат лікування хворого з цією патологією в клініці. На думку вітчизняних і зарубіжних авторів, домінуючою причиною незадовільних результатів лікування таких хворих є прогресуючий розвиток печінкової недостатності (ПН), смерті хворих, що залишається однією з основних причин, з МЖ (В.Г. Таким чином, число післяопераційних ускладнень, що зберігається високим, у хворих з ПН обтураційного генезу вимагає розробки надійніших оперативних методів дренування системи жовчовивідних протоків, а недостатня ефективність методів перед-і післяопераційного лікування хворих з ПН при МЖ диктує необхідність впровадження в програму лікування лікарських засобів, здатних надавати позитивний ефект на виникаючі при ПН порушення процесів транспорту і обміну кисню, некомпенсовану активацію вільнорадикального окислення ліпідів, шляхом створення умов адекватного потребам гепатоцитов кисневого забезпечення. Вивчити дію озонованого ізотонічного розчину натрію хлориду і перфторана на динаміку змін цитохімічних показників і напругу кисню в печінці у експериментальних тварин з печінковою недостатністю при механічній жовтяниці. Провести аналіз ефективності застосування кисневонесучих препаратів (озонованого ізотонічного розчину натрію хлориду і перфторана) у хворих з механічною жовтяницею з метою профілактики і лікування печінкової недостатності.Реєстрацію показників напруги кисню (PO2) в тканини печінки і забір крові для дослідження проводили перед початком експерименту, на 1, 3, 5, 7, 10 і 14 доби моделювання механічної жовтяниці і на 1, 3, 5, 7, 10, 14 і 21 доби після відновлення пасажу жовчі. У групах хворих з включенням в терапію ПН ОІР натрію хлориду за 2 години до запланованого оперативного втручання, направленого на розвантаження жовчних шляхів, внутрішньовенно краплинно із швидкістю 6-10мл/хв вводили свіжоприготований (не більше 15 хвилин з моменту приготування) озонований ізотонічний розчин натрію хлориду з концентрацією озону 1-1,5мг/л, з розрахунку 5 мл/кг маси тіла. Це підтверджувалося зростанням змісту внутріклітинного глікогену в нейтрофілах периферичної крові, показники якого на 5 добу досягали статистично недостовірних результатів по відношенню до контролю, з різницею в 15,0% (P1>0.05), нормалізацією показників активності дегідрогенази в нейтрофілах периферичної крові, досягаючих статистично недостовірних результатів по відношенню до контролю на 7 добу терапії МЖ, що виявлялося підвищенням активності СДГ, показники якої були на 17,3% (P1>0.05) менше контролю, і зниженням активності ЛДГ, показники якої були на 12,3% (P1>0.05) більші від контрольних. Рівень загальних ліпідів в плазмі крові і мембранах еритроцитів у хворих з ПН середнього ступеня важкості приймав статистично недостовірні значення по відношенню до контролю на 14-21 добу жовчовідведення малоінвазивними методами дренування, а у хворих з ПН важкого ступеня важкості - на 21 добу. У нашому дослідженні ефективність введення перфторана виявлялася швидким переходом цитохімічних процесів з анаеробного гліколізу на аеробне окислення і підтверджувалася відновленням рівня активності дегідрогенази в нейтрофілах периферичної крові у хворих з ПН середнього ступеня важкості на 5-7 добу, у хворих з ПН важкого ступеня важкості - на 10-14 добу жовчовідведення, відновленням рівня загальних ліпідів у хворих з ПН середнього ступеня важкості на 5-7 добу жовчовідведення, у хворих з ПН важкого ступеня важкості - на 10-14 добу жовчовідведення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ