Профілактика і лікування гестозів вагітних з використанням санаторно-курортних факторів - Автореферат

Міністерство охорони здоровя україниНауковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м. Дніпропетровськ, професор кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, м. Захист дисертації відбудеться „24”квітня 2008р о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради при Одеському державному медичному університеті (65082, м.До найбільш приоритетних напрямків розвитку сучасного акушерства та гінекології відноситься розробка умов для збереження здоровя жінок, вирішення питань раціональної тактики ведення вагітності та пологів, визначення шляхів зниження материнської, перинатальної захворюваності та смертності (В.В. Незважаючи на застосування високоінформативних методів дослідження, виникнення оригінальних лікувально-профілактичних тенденцій і напрямів, частота ПЕ в Україні складає 11-16,8% і не має тенденції до зниження. Одним з таких основних напрямків є санаторно-курортне лікування вагітних, яке надає широкі можливості оптимального використання різних природних і преформованих фізичних чинників, здатних позитивно впливати на стан здоровя вагітної і формування адаптаційно-компенсаторних процесів у матері і дитини (О.А.Владимиров и соавт., 2001; Г.Н. Проте, у доступній літературі ці питання не знайшли свого відображення і до цього часу не розроблено патогенетично обгрунтованих програм санаторно-курортного лікування і профілактики ПЕ легкого ступеня. Патогенетично обгрунтувати та розробити програму диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, спрямовану на зниження частоти ускладнень і антенатальну охорону плода під час цієї патології.Робота виконана на підставі даних комплексного обстеження наступних груп вагітних: І група - 68 жінок, які отримували патогенетично обгрунтоване санаторно-курортне лікування, серед яких 32 вагітних з прегестозом (ІА підгрупа) та 36 вагітних з ПЕ легкого ступеня (ІБ підгрупа). ІІ група - 65 жінок, які отримували загальноприйняті методики лікування, серед яких 30 вагітних з прегестозом (ІІА підгрупа) та 35 вагітних з ПЕ легкого ступеня (ІІБ підгрупа). Аналіз матеріалу показує, що розподіл за типами гемодинаміки був наступним: у вагітних з неускладненою вагітністю ЕУКТК - у 53,1%, ГОКТК - у 12,5%, ГРКТК - у 34,4%; у вагітних з прегестозом ЕУКТК - у 41,9%, ГОКТК - у 30,6%, ГРКТК - у 27,5%; у вагітних з ПЕ легкого ступеню ЕУКТК - у 50,8%, ГОКТК - у 43%, ГРКТК - у 6,2% (рис.2). Наші дослідження свідчать про те, що у вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня рідко буває так зване гармонійне ставлення до стану свого здоровя на відміну від жінок з неускладненою вагітністю (3,8±0,12 і 2,4±0,18 відповідно у порівнянні з 4,3±0,22, р<0,05). Як наслідок психоемоційних порушень, у вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня відбувається зниження якості життя, а саме у вагітних з прегестозом - показника загального здоровя (GH) (67,56±4,13 у порівнянні з 87,34±3,56 у жінок з неускладненою вагітністю, р<0,001) У вагітних з ПЕ легкого ступеня достовірною виявилась різниця за всіма показниками (р<0,05), окрім ВР.У дисертації подано нове рішення наукової задачі, суть якої полягає у розробці патогенетично обгрунтованої програми диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня, яке спрямоване на зниження частоти ускладнень вагітності і антенатальну охорону плода під час цієї патології. У вагітних з ПЕ легкого ступеня порушення судинної ланки гемодинаміки прогресують (СГТ збільшується на 39,0%, ЗПСО - на 80,0% у порівнянні з показниками під час неускладненої вагітності) на фоні подальшого погіршення показників кардіодинаміки (УО і ХОК знижуються на 39,0% і 37,0% відповідно) і скорочувальної здатності міокарда (ОШВ зменшується на 43,0%), що свідчить про виражене порушення адаптаційно-регуляторних механізмів серцево-судинної системи. У вагітних з ГОКТК, у разі розвитку прегестозу і ПЕ легкого ступеня на фоні низьких показників кардіодинаміки і недостатнього ХОК прогресуюче наростають параметри судинної ланки (ЗПСО, АТ), тоді як у вагітних з ГРКТК на фоні високих показників насосної функції серця існують нижчі, ніж під час неускладненій вагітності параметри судинного тонусу. У вагітних з ПЕ легкого ступеня достовірно знижуються майже всі показники у порівнянні з відповідними під час неускладненої вагітності: рольового функціонування (на 32,0%), загального здоровя (на 38,0%), „життєвості”(на 36,0%), соціального функціонування (на 41,0%), емоційності (на 23,0%), та психічного здоровя (на 30,0%).

Основний зміст роботи