Профілактика і корекція дисфункцій печінки у хворих на сепсис - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України. Науковий керівник: член-кореспондент НАН і НАМН України, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії України та премії Уряду Російської Федерації, доктор медичних наук, професор Новицька-Усенко Людмила Василівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії. Офіційні опоненти: печінковий дисфункція діагностика доктор медичних наук, професор Глумчер Фелікс Семенович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться “____” _____________ 2011 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027 м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії за адресою: 49044, м.Мета дослідження: Поліпшити результати лікування хворих на сепсис з печінковою дисфункцією-недостатністю шляхом визначення факторів ризику прогресування печінкової дисфункції, уточнення окремих ланок патогенезу, виділення маркерів ранньої діагностики і прогнозу кінця захворювання та вибору ефективних методів її фармакологічної профілактики і корекції на основі отримання даних щодо системних і регіонарних показників тканинної оксигенації, метаболічного стресу і мітохондріальної депресії, гострофазової реакції печінки. Визначити фактори ризику прогресування печінкової дисфункції у хворих на сепсис без захворювань печінки. Вивчити вплив перфторану, реамберину та їх поєднаного застосування на динаміку системних і реґіонарних показників тканинної оксигенації у хворих на сепсис без захворювань печінки. Проаналізувати динаміку маркерів печінкової дисфункції при включенні до комплексу базисної інтенсивної терапії перфторану, реамберину або їх поєднаного застосування у хворих на сепсис без захворювань печінки. Визначити зміни реактантів гострої фази запалення під впливом перфторану, реамберину та їх поєднаного застосування у хворих на сепсис без захворювань печінки за проміжними і сурогатними точками.Нами були залучені до дослідження 122 хворих на сепсис, з яких 80 хворих без захворювань печінки (когорта А) і 42 хворих із захворюваннями печінки (когорта Б). Хворі, яким додатково до вищеназваної терапії призначали перфторан в дозі 2 - 3 мл/кг/добу внутрішньовенно на тлі оксигенації склали 2 групу (2 А), при додатковому введенні реамберину в дозі 6 - 14 мл/кг/добу протягом 3 - 7 діб - 3 групу (3 А) і при поєднаному їх призначенні в вищеназваних дозах - 4 групу (4 А). Цим хворим поряд з базисною інтенсивною терапією призначалась рання гепатопротективна терапія адеметіоніном (гептралом) в дозі 800 мг/кг/добу внутрішньовенно на протязі 5 діб. На 7 добу позитивна динаміка зберігалась, але лише між групою контролю і 4 групою різниця залишалась достовірною (р = 0,016), що свідчило про більш стрімке покращення стану хворих під впливом поєднаного застосування перфторану і реамберину. Концентрація лактату крові в контрольній групі на 5 добу недостовірно знижувалась від вихідного рівня - на 38 % (р >0,05) на відміну від досліджуваних основних груп, де рівень його на цьому етапі був нижче вихідного на 63% (р = 0,035), 64% (р = 0,027) і 65% (р = 0,03) і ні у жодного хворого не перевищував 2 ммоль/л.В дисертаційній роботі представлено узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі - теоретичного обґрунтування ключової ролі печінки у хворих на сепсис у розвитку поліорганної недостатності, покращення ранньої діагностики печінкової дисфункції-недостатності шляхом виділення додаткових факторів ризику та специфічних маркерів її функціонального стану, підвищення ефективності лікування на основі розробки і запровадження терапевтичних заходів, які забезпечують зниження летальності і підвищення якості життя даної категорії хворих. Доведено їх вплив на універсальну ланку органних порушень - мікроциркуляторну за рахунок системних і реґіонарних порушень тканинної оксигенації і мітохондріальну депресію за рахунок метаболічного стресу, про який свідчить гіперглікемія, гіперлактатемія, зростання активності гідроксибутіратдегідрогенази. Під впливом перфторану, реамберину, особливо їх поєднаного застосування відбувається більш стрімке відновлення системної і реґіонарної тканинної оксигенації в порівнянні з контрольною групою, що визначається динамікою ознак прихованого шоку зі зниженням балів вже на 3 добу відповідно на 70%, 52% і 73% (р<0,001), подібною зміною показників амплітуди плетизмограми, зменшенням гастроальвеолярного градієнту СО2 на 3 і 5 добу в групі перфторану відповідно на 72,9% і 58,9%, при поєднанні його з реамберином - на 79% і 73%.

Основний зміст роботи