Профілактична робота з дітьми, схильними до суїцидальної поведінки - Курсовая работа

Дотепер проблема самогубства у світі залишається нерозвязаною, а тому стає дедалі актуальнішою, особливо на тлі зростання показників цього явища, яке, зокрема в Україні, набуває епідемічного характеру. Сьогодні Україна ввійшла до групи країн із високим рівним суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення ). Насамперед це повязано з тим, що діти дуже рано дорослішають (що повязано з великою кількістю інформації) і відповідно до своїх не за віком дорослих мрій хочуть самоутвердитися, отримати більше від життя, зокрема, більше, ніж батьки. Природно, що внаслідок різних причин зрозуміти й пристосуватися до дорослих проблем діти й підлітки ще не можуть. Тут дуже велику роль відіграє юнацький максималізм, і, на жаль, іноді діти не знаходять нічого кращого, як покінчити життя самогубством.В правовому аспекті для реєстрації причини смерті суїцид визначають як самодеструктивну дію, що здійснюється особою, яка усвідомлює свої вчинки і їх можливі наслідки. Самогубством вважають лише той вчинок, який людина зробила усвідомлено (галюцинації, стан психозу можуть спровокувати такий вчинок, проте смерть за таких умов кваліфікується як нещасний випадок) [4]. Вона визначила певні групи підлітків, які можуть покінчити життя самогубством [3]: • підлітки, які вже намагалися покінчити з собою (підлітки, які один раз спробували, повторюють спробу декілька разів). Підлітки з емоційними порушеннями також в деякій мірі можуть бути схильні до суїциду (особливо імпульсивному) [20]. За декілька років роботи з дітьми, зокрема з підлітками, при проведенні психологами сімейних консультацій і бесід із самими підлітками і їхніми батьками визначився ряд тих, хто перебуває в зоні підвищеного суїцидального ризику: депресивні підлітки; підлітки, що зловживають алкоголем і наркотиками; підлітки, які або здійснювали суїцидальну спробу, або були свідками того, як учинив суїцид хтось з членів сімї; обдаровані підлітки; підлітки з поганою успішністю в школі; вагітні дівчатка; підлітки - жертви насильства; підлітки в кризовій ситуації.Зявляється розмежування понять життя і смерті, але емоційне відношення до смерті абстрагується від власної особистості. Уявлення про смерть у дитини змінюється: від повної відсутності у свідомості дитини уявлення про смерть до формального знання про неї та знайомства з атрибутами відходу з життя (поняттями жалоби, похорону тощо). Робота соціального педагога з дітьми схильними до самогубства полягає насамперед у визначинні цих дітей. Надаючи людині первинну психологічну допомогу, важливо дотримуватися таких правил: • будьте впевнені, що ви можете допомогти; Варто зауважити таке: • у бесіді з будь-якою людиною, особливо з тією, котра готова до самогубства, важливо активно слухати;Виявлення дітей, у яких є труднощі в навчанні, проблеми поведінкового характеру й ознаки емоційних розладів (бесіди з педагогами, класними керівниками й учителями-предметниками; спостереження у класах; опитування, соціометричні дослідження, аналіз анкет школярів; бесіди й консультування батьків, у чиїх дітей спостерігаються труднощі в навчанні, міжособистісні конфлікти, поведінкові проблеми й ознаки емоційних розладів). Соціально-педагогічний патронаж дітей, які ввійшли в «ядерну групу ризику» з метою проведення подальшого спостереження за їхнім станом, поведінкою; облік стресогенних життєвих ситуацій у кожного члена «ядерної групи ризику» з метою нейтралізації стресів. Робота соціального педагога з родиною: рекомендації переглянути сімейні, батьківсько-дитячі стосунки, змінити стиль взаємин і виховання в родині; формування у батьків ставлення до своєї дитини як до особистості; пошук і обєднання, за допомогою батьків, дітей за інтересами і захопленнями; використання можливості поєднання інтересів батьків і дітей у спільній діяльності. Індивідуальна та групова соціально-педагогічна корекція.З учнями, в яких є схильність до емоційних розладів, котрі потрапили в «ядерну групу ризику»; використання елементів соціально-психологічного тренінгу для групи учнів або окремих класів, розбір конфліктних, кризових ситуацій у класних колективах. Планування та проведення соціально-педагогічних семінарів із проблем «Шкільні неврози», «Емоційні розлади в дітей», «Що впливає на суїцидальну поведінку в підлітковому віці», «Допомога при потенційному суїциді».Кількість балів Міра депресіїЗ упевненістю можна казати, що вже досить тривалий час філософи й мислителі, діячі науки й мистецтва намагаються розвязати цю проблему. Водночас із хворобами, злочинністю, проституцією, алкоголізмом самогубство супроводжує людство на всіх етапах його існування. Насамперед це повязано з тим, що діти дуже рано дорослішають (що повязано з великою кількістю інформації) і відповідно до своїх не за віком дорослих мрій хочуть самоутвердитися, отримати більше від життя, зокрема, більше, ніж батьки. Природно, що внаслідок різних причин зрозуміти й пристосуватися до дорослих проблем діти й підлітки ще не можуть.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Суїцидальна поведінка як соціально педагогічна проблема

1.1 Сутність поняття «Суїцид»

1.2 Особливості суїцидальної поведінки дітей та підлітків

Розділ 2. Профілактична робота з дітьми, схильними до суїцидальної поведінки

2.1 Робота соціального педагога з дітьми, схильними до суїцидальної поведінки

2.2 Специфіка здійснення діагностики та попередження суїцидальної поведінки підлітків

Висновки

Список використаних джерел