Обґрунтування параметрів різальних апаратів і мотовила. Визначення швидкості початку та кінця різання, площі подачі і площі навантаження на лезо сегмента, потужності, що необхідна для приводу різального апарата. Установка та режим роботи мотовила.
Із трав одержують сіно, травяні брикети, сінаж, частково силос, а також високовітамінний корм - травяне борошно. Для одержання високоякісних кормів і запобігання втратам трави необхідно скошувати в агротехнічні терміни, правильно вибирати технологію і комплекси машин, налагоджувати на оптимальні режими машини, збирання проводити в стислі терміни, застосовувати прогресивні методи організації її оплати праці. Скошують траву на сіно на початку або в період повного цвітіння, а на сінаж - у фазі бутонізації. Технологія заготівлі сіна в розсипному вигляді передбачає скошування або скошування з плющенням, природне сушіння в полі, ворушіння покосів, згрібання й обертання валків, підбирання валків з утворенням копиці або скирт, транспортування скирт і копиць, скиртування, активне вентилювання. Технологія заготівлі пресованого сіна полягає у виконанні таких операцій: скошування або скошування з плющенням, ворушіння, згрібання й обертання валків, підбирання валків із пресуванням сіна в тюки, збирання транспортування тюків, складання останніх у скирти.тип різального апарата - однопробіжний; частота обертання вала кривошипа, n=492 об/хв.; ширина захвату машини, В=2,1 м; відношення колової швидкості (U )планки мотовила до поступальної швидкості (Vm, м/с) машини-1,8;Величина швидкості різання стебел с одним з основних показників, що характеризують досконалість різального апарату. Визначення швидкості ножа в функції його переміщення здійснюється приблизно: приймається, що механізм привода різального апарата аксіальний, шатун має нескінченну довжину та кутова швидкість кривошипа постійна. Залежність між швидкістю ножа та його переміщенням описується рівнянням: (1) де: Vx - швидкість ножа, м/с;Для різального апарата низького різання викреслюємо по два пальцевих вкладиша. Процес різання рослин здійснюється по принципу ножиць і тому зрізання рослин почнеться у той момент, коли лезо сегмента АВ зустрінеться з вкладишем пальця та закінчиться різання, коли точка В леза сегмента зустрінеться з вкладишем пальця. Визначивши переміщення ножа до зустрічі з пальцем хп та до кінця зрізу хк і підставивши отримані значення в рівняння (1), отримаємо шукане значення швидкості початку Vп та кінця різання Vk.Для побудови графіка пробігу активної частини леза сегмента необхідно визначити шлях, що проходить машина за один хід ножа L: (4) де Vm = 1,5 м/с - швидкість машини, м/с; Далі будуємо траєкторію абсолютного руху точок сегмента. Викреслюємо положення одного сегмента за чотири послідовних рухи ножа. Для побудови траєкторії якої-небудь точки ножа, наприклад А, з точки О" описуємо півколо радіусом r, що дорівнює радіусу кривошипа. Сегмент здійснює складний рух, при повороті кривошипу на кут ?t=p сегмент прийде у крайнє положення.Лезо сегмента під час свого руху захоплює стебла, підводить їх до протирізальної пластини та зрізує. У процесі підводу стебла відгинаються, внаслідок чого висота стерні отримується більшою, ніж висота установки різального апарату. Стебла під час руху будуть відхилятися пальцем від осьової лінії у поперечному напрямку. Стебла, що розташовані у межах лінії ав (1 група) лезо АВ зрізує без відхилення (безпосередньо). Висота стерні Н1 для цих стебел буде визначатися висотою Н, висоту встановлення різального апарата та величиною відхилення стебел пальцем q1 тобто: (5)Площа поля, з якої сегмент зрізує рослини за один хід ножа, умовно називають площею подачі і позначають fn, а площу поля, з якої сегмент зрізує рослини за один хід ножа біля одного пальця, називають площею навантаження fн. 4.), що дорівнює площі фігури ABCDE, в цьому апараті ділиться середнім пальцем на дві площі: fн1, що дорівнює площі фігури BCD, та fн2, що дорівнює площі фігури ABDE. З площі fн1 сегмент зрізує рослини біля середнього пальця 2, а з площі fн2 - біля крайнього пальця 3. Як видно з рис.4 площа навантаження fн2 складається з двох площадок ABG та FDE (або двох ABG) та площадки GBDE, тобто fн=LS=91·0,0762=0,006858 м2. Прийнявши опір зрізу постійним та пропорційним площі навантаження fн2 роботі, що затрачена на зріз рослин Е та кількості сегментів z1, величину середнього значення сили опору зрізу визначимо за формулою: Н де хр - переміщення ножа від початку до кінця різання, м;Потужність, що необхідна для подолання сил опору ножа руху визначають по формулі: , КВТ (29) де Тмах=1323Н - максимальне значення сили Т(н), визначається з діаграми (рис.6);Планка мотовила здійснює складний рух: переносний разом з машиною зі швидкістю Vm та відносний з кутовою швидкістю, яка дорівнює: , с-1 (30) де R = 0,7 м - радіус мотовила; Траєкторія руху планки мотовила будується графічним шляхом. Потім визначається шлях, що проходить машина за 1 оберт мотовила: , м (31) де nm - кількість обертів мотовила З точки розподілу кола проводимо прямі, що паралельні напрямку руху машин, а з точки розподілу прямої - прямі, що паралельні відповідним радіусам мотовила. Здатність планки мотовила подавати стебла до ножа визначається розміром горизонтального переміщення планки на
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Вихідні дані
2. Обґрунтування параметрів різальних апаратів і мотовила
2.1 Швидкість та прискорення ножа
2.2 Визначення швидкості початку та кінця різання
2.3 Побудова графіка пробігу активної частини леза сегмента
2.4 Побудова діаграми висоти зрізу стебел
2.5 Визначення площі подачі і площі навантаження на лезо сегмента
2.6 Визначення сил, що діють на ніж 2.7 Визначення потужності, що необхідна для приводу різального апарата
3. Установка та режим роботи мотовила
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
