Технологічний процес зварювання кронштейнів. Вибір технологічних баз та базування заготовок. Способи та режими зварювання. Обґрунтування вибору та розрахунок несучих конструкцій, упорів, опор та притискачів розроблюваної складально-зварювальної оснастки.
На сьогоднішній день машинобудування належить до найпотужніших галузей народного господарства, забезпечує високу якість і точність виробів взагалі та оброблюваних поверхонь деталей машин зокрема. Його ефективність досягається збільшенням питомої ваги автоматизованого устаткування, роботизованих систем, споряджених мікропроцесорною чи обчислювальною технікою, гнучких автоматизованих комплексів і гнучких виробничих систем.Оскільки, кронштейн-це консольна опорна деталь, або конструкція, що служить для кріплення на вертикальній площині (стіни чи колони) виступаючих або висунутих в горизонтальному напрямку частин машин або споруд. Конструктивно кронштейн може виконуватися у вигляді самостійної деталі або багато детальної конструкції з розкосами, а також у вигляді значного потовщення в базовій конструкції деталі. Даний кронштейн призначений, у вигляді полиці, з привареним до нього розкоса, який служить для підтримання виробів зі значною вагою, або пристроїв що працюють на певній висоті. зобразимо ескіз нашого кронштейна та покажемо основні елементи, що конструюють даний виріб (рис 1.1.2) Кронштейн складається зі: 1-закріплюючого елементу, особливість якого є, те що по краях цієї пластини симетрично розташовані 4 отвори з діаметрам 10 мм, які служать для зєднання з колоною на якій буде розташований виріб, габарити даного елементу: 500х200х10 мм. Наведемо хімічні (таблиця 1.1.1), механічні(таблиця 1.1.2) температури критичних точок (таблиця 1.1.3) та технологічні властивості даного матеріалу (таблиця 1.1.4): Таблиця 1.1.1Більшість складально-зварювальних пристроїв, що використовуються у зварювальному виробництві, створені як оригінальні і призначені для виготовлення конкретних виробів в умовах масового виробництва. Оскільки тип виробництва кронштейна - масове, враховуючи, що конструкція є відповідальною, габаритною, має значну довжину швів, тому доцільно як умога більше механізувати та автоматизувати виготовлення даного кронштейна. Нагадаємо, що даний кронштейн складається з 3-х основних елементів: 1 елемент - закріплююча (основна) частина; Технологія складання та зварювання елементів кронштейну здійснюється в наступній послідовності(з врахуванням виконаних заготівельних операцій) в таблиці 1.2.2: Таблиця 1.1.2В процесі складання зварного виробу виникає задача зєднання з необхідною точністю двох або більше кількості деталей. Складання починають з базової деталі, в нашому випадку це елемент 1, вона слугуватиме установочним елементом для взаємного сполучення наступних заготовок. Після чого, згідно креслення, встановлюємо елемент деталі 2, закріплюємо притискачем, тим самим лишаючи полицю свободи та виконати зварювання по контуру.В попередньому розділі був виконаний конструктивно-технологічний аналіз кронштейна, який підготував вихідні дані для даного етапу проектування технології зварювання - вибору способу зварювання плавленням. Так як сталь ВСТ3сп не містить легуючих елементів Ti, Al та інші з високою хімічною активністю, то із подальшого аналізу виключаємо способи дугового зварювання плавким (ИП) і не плавким (ИН) електродами в дорогих інертних газах але зварювання плавким електродом в сумішах аргону і вуглекислого газу (ИП) є доцільним з точки зору зменшення розбризкування і покрашення якості зварного шва. Сталь ВСТ3сп не відноситься до тугоплавких матеріалів і тому нема необхідності в застосуванні способів зварювання з дорогим обладнанням і з високою щільністю енергії: плазмового (П), електронно-променевого (ЭЛ), і лазерного (Л). Таким чином для подальшого аналізу залишаються способи ручного дугового зварювання (Э), в вуглекислому газі (УП), в сумішах аргону і вуглекислого газу (ИП), під флюсом (АФ), електрошлакове (ШЭ) і газове (Г). Із способів які залишились автоматичне зварювання під флюсом (АФ) дозволяє виконати зварювання металу товщиною 4 мм за 1 прохід, в вуглекислому газі (УП) - 1 прохід, в газових сумішах (ИП) - 1 прохід, ручне дугове зварювання (Э) - 1 прохід.Доцільність використання складально-зварювальної оснастки визначається кількісними та якісними змінами в технологічному процесі складання та зварювання виробу, що обумовлюють підвищення його економічності.Складальні пристрої призначенні для фіксації та закріплення заготовок зварювального виробу або його вузлів та забезпечення регламентованої точності і якості зварювальних виробів. Обовязковими елементами усіх складальних пристроїв є несучі конструкції, фіксатори, притискачі, силові приводи притискачів та механізми повороту і переміщення. До типових складальних пристроїв відносять: 1-фіксуючі та закріплюючі елементи - упори, фіксатори, опори, пальці, гнізда, призми, притискачі і затискачі. 4-універсально - складальні пристрої в комплект яких входять базові та корпусні деталі, фіксуючі та притискні елементи. До пристроїв для становлення і переміщення зварювальних апаратів відносять: несучі підйомно-поворотні колони, зварювальні візки, спеціальні пристрої для переміщення зварювальної головки, площадки для зварників.
План
ЗМІСТ
Вступ
1.Вихідні дані для проектування складально-зварювальної оснастки.
1.1 Характеристика конструкції зварного виробу та ТУ на виготовлення.
1.2 Технологічний процес складання - зварювання виробу.
1.3 Вибір технологічних баз та базування заготовок.
1.4 Способи та режими зварювання.
1.5 Зварювальне устаткування.
1.6 Обґрунтування доцільності розробки складально-зварювальної оснастки.
2. Технічне завдання на проектування складально-зварювальної оснастки.
