Проектування системи водопостачання та водовідведення житлового будинку квартирного типу - Дипломная работа

2.2 Вибір системи та схеми внутрішнього водопроводу 2.6 Підбір лічильника води та визначення втрати напору в ньому 2.7 Визначення потрібного напору на вводі будівлі 2.8 Розрахунок системи гарячого водопостачання 6.1 Вимоги безпеки при використанні та експлуатації систем водопостачанняМісто Дніпропетровськ розташовано в південно-східній частині України на обох берегах Дніпра. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 38,2 ° C) зафіксовано 11 січня 1940 р., Абсолютний максимум (40,1 ° C) - 10 серпня 1930 В останні 100-120 років температура повітря в Дніпропетровську, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. У середньому за рік у Дніпропетровську випадає 513 мм атмосферних опадів, найменше їх у березні та жовтні, найбільше - у червні та липні. Максимальну добову кількість опадів (82 мм) зафіксовано 23 серпня 1960 р. в середньому за рік у місті спостерігається 127 днів з опадами; найменше їх (по 7) у серпні та жовтні, найбільше (16) - у грудні.Система внутрішнього водопроводу включає вводи в будинок, водомірний вузол, розвідних мережу, стояки, підведення до санітарних приладів, водорозбірну, змішувальну, запірну і регулюючу арматуру. При проектуванні системи з одним вводом влаштовується водомірний вузол з обвідний лінією, на якій встановлюється опломбовані засувки, що включає в разі необхідності пропуску протипожежного пропуску води або зняття водоміра на ремонт та перевірку. 2) Намічають розрахункове напрямок руху води від місця приєднання введення до зовнішньої мережі до диктує точки і розбивають на ділянки, нумеруючи вузлові точки; 4) Визначають діаметр труби, Втрати напору і швидкість руху води на кожній ділянці; Максимальна секундна витрата гарячої води на розрахунковій ділянці мережі при гідравлічному розрахунку теплопроводів визначається за формулою: , л/с де - максимальний секундний витрата гарячої води, віднесений до одного приладу, л / с; согласно п.3.2 [1] =0.2л/с ? - величина, що визначається залежно від твору загального числа приладів N на розрахунковій ділянці та ймовірності їх дії Ph (визначається згідно прил.4 [1]); для всієї будівлі: U - кількість жильців в будівлі;59 PRINT "ГЛИБИНА У ВІДВІДНОМУ КАНАЛІ" : INPUT H5500 PRINT "СТРИБОК ПІДТОПЛЕНИЙ, ГАСИТЕЛЬ НЕ ПОТРІБЕН"Склад, чисельність і кваліфікація обслуговуючого персоналу визначається виробником залежно від потужності та ступеня складності споруд, технологічних процесів з урахуванням обсягів роботи з обслуговування і ремонту діючих мереж і споруд. При визначенні чисельності обслуговуючого персоналу рекомендується використовувати Нормативи чисельності робітників, зайнятих на роботах по експлуатації мереж, споруд і насосних станцій водопроводу і каналізації, затверджені Головою Держжитлокомунгоспу України 19 грудня 1991 року. Для працівників, що обслуговують хлорне господарство та хлораторні установки, обовязкове знання Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та використанні хлору ПБХ-93, затверджених Держнаглядохоронпраці України наказом від 29.10.93 N 105. Працівники, що порушують ці Правила, правила техніки безпеки чи виробничі інструкції, підлягають позачерговій перевірці знань, обсяг і строки проведення якої встановлює керівник підприємства. Кваліфікаційна комісія створюється згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим Держнаглядохоронпраці України наказом від 04.04.94 N 30.

Зміст

Вступ

1. Характеристика клімату та геології м. Дніпропетровська

2. Санітарно-технічне обладнання 10-ти поверхового будинку

водопостачання гідравлічний каналізація фільтр

Вступ

Водопостачання - це сукупність заходів щодо забезпечення водою різних її споживачів - населення, промислових підприємств, транспорту та ін. Комплекс інженерних споруд, які здійснюють завдання водопостачання, називається системою водопостачання або водопроводом. Всі сучасні системи водопостачання населених місць є централізованими: кожна з них забезпечує водою велику групу споживачів.

У залежності від призначення обслуговуваних обєктів сучасні водопроводи поділяються на комунальні та виробничі (промислові або сільськогосподарські). Найбільш великі споживачі води - підприємства металургійної, хімічної, нафтопереробної промисловості, а також ТЕС. Деякі заходи, повязані з використанням води, по своїй класифікації не відносяться до водопостачання. Наприклад, подача води для поливу с.-г. полів являє собою спеціальну галузь водного господарства - зрошення, подача води з турбін ГЕС відноситься до гідроенергетиці та т.п.

Для цілей водопостачання використовуються природні джерела води: поверхневі - відкриті водойми (ріки, водосховища, озера, моря) і підземні (грантові та артезіанські води та джерела). Для потреб населення найбільш придатні підземні води. Однак для постачання водою великих населених місць підземних джерел часто виявляється недостатньо, а одержання з них значного кількостей води економічно невигідно. Тому для водопостачання великих міст і промислових обєктів використовують переважно поверхневі джерела прісної води. Для отримання води з природних джерел, її очищення відповідно до потреб споживачів і для подачі до місць споживання служать такі споруди: водоприймальні споруди; насосні станції першого підйому, що подають воду до місць її очищення; очисні споруди; збірні резервуари чистої води; насосні станції другого або наступних підйомів, що подають очищену воду в місто або на промислові підприємства; водоводи і водопровідні мережі, служать для подачі води споживачам. Загальна схема водопостачання може видозмінюватися залежно від конкретних умов. Якщо, наприклад, вода джерела не потребує очищення, зі схеми випадають очисні та повязані з ними споруди. При розташуванні джерела на більш високих відмітках, ніж забезпечується водою обєкт, вода може бути подана самопливом, і тому немає необхідності в пристрої насосних станцій. Розташування водонапірних башт і резервуарів залежить від рельєфу місцевості. У деяких системах використовується декілька джерел, що веде до збільшення числа основних споруд. При великій різниці відміток на території обєкта іноді влаштовують так зване зонне водопостачання, тобто окремі мережі для районів міста, розташованих на різних відмітках, з окремими насосними станціями. Іноді споруджують підвищувальні насосні станції, забирають воду з основної мережі міста і подають її в піднесені райони.

Водоприймальні споруди мають різне пристрій в залежності від виду джерел В. та місцевих умов. Для прийому поверхневих вод використовуються річкові, озерні, морські водоприймачі. Для прийому підземних вод в залежності від глибини залягання водоносних пластів застосовуються трубчасті (бурові) колодязі, горизонтальні водозбори, що представляють собою дренажні труби або галереї, що укладаються в межах водоносного пласта. Джерельні води збираються за допомогою каптажних споруд (камяних резервуарів, прийомних камер та ін.), що розташовані у місці найбільш інтенсивного виходу джерельної води.

Вода піднімається з підземних джерел в більшості випадків відцентровими насосами. Досить ефективні заглибні насоси, що опускаються під рівень води в колодязь разом з електродвигуном, укладеним у водонепроникний кожух. При використанні артезіанських (напірних) вод після спорудження колодязя рівень води в ньому встановлюється над водоносним пластом. Іноді тиск в пласті настільки велике, що вода само виливними з колодязя на поверхню землі. Для міських водопроводів, що використовують підземні води, зазвичай споруджують групу колодязів. Вода з них надходить у збірний резервуар і звідти подається споживачам насосною станцією. Шахтні колодязі застосовують при відносно неглибокому заляганні підземних вод. У залежності від глибини шахтних колодязів підйом води з них може бути здійснено звичайними або зануреними насосами. У системах В. населених місць водоприймальні спорудження всіх типів включаються в зону санітарної охорони.

Насосні станції сучасних систем водопостачання обладнуються, як правило, відцентровими насосами з електричним приводом, а також регулюючої, запобіжної і контрольно-вимірювальною апаратурою. Багато насосні станції мають телеуправління і повністю автоматизовані.

Забезпечення населення чистою, доброякісної водою має велике гігієнічне значення, тому що охороняє людей від різних епідеміологічного захворювань, що передаються через воду. Подача достатньої кількості води в населений пункт дозволяє підняти загальний рівень його благоустрою. Для задоволення потреб сучасних великих міст у воді, потрібно величезне її кількість, що вимірюється в мільйону кубічних метрів на добу. Виконання цього завдання, а також забезпечення високих санітарних якостей питної води вимагає ретельного вибору природних джерел, їх захисту від забруднення і належного очищення води на водопровідних спорудах. Деякі промислові підприємства предявляють до якості споживаної води спеціальні вимоги.

Водопровідні мережі та водоводи займають особливе місце в системах водопостачання. Водопровідна мережа запроектована з урахуванням необхідної надійності водо забезпечення споживачів.

Подальший розвиток систем водопостачання повязана також з удосконаленням і створенням нових видів механічного та електричного обладнання, розробкою та впровадженням нових реагентів для обробки води, засобів автоматичного контролю й регулювання.

Широке впровадження засобів обчислювальної техніки дозволить вирішувати задачі проектування та експлуатації споруд систем водопостачання на якісно новому рівні, що забезпечує вимоги економічності і надійності. До числа таких завдань відносяться гідравлічні розрахунки систем подачі та розподілу води, розрахунки по захисту водоводів від гідравлічних ударів, вибору оптимальних режимів, розрахунки окремих споруд і всієї системи водопостачання в цілому, а також ряд інших складних завдань.

Метою даного дипломного проекту є проектування системи водопостачання та водовідведення житлового будинку квартирного типу, обладнаного умивальниками, мийками, ваннами з душами і унітазами, а так само водопостачання житлового району.

Завдання дипломного проекту - запроектувати систему внутрішнього водопостачання та водовідведення двох житлових десятиповерхових будинків для забезпечення водою і відведення стоків від санітарних приладів. А так само підвести воду до всього селища.

Водопостачання житлових будинків здійснюється від міського водоканалу. Необхідні умови для проектування вказані в технічних умовах.1. СНИП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"

2. Константинов Ю.М. Гидравлический расчет сетей водоотведения. Расчетные таблицы.

3. СНИП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и соорудения "

4. Тугай А.М., Ивченко В.Д., Кулик В.И. и др. Внутренние системы водоснабжения и водоотведения

5. ОСТ 36-100.3.09-86 "Монтаж технологических трубопроводов. Требования безопасности".

6. ОСТ 36-100.3.10-85 "Монтаж внутренних санитарно-технических устройств. Требования безопасности".

7. Наказ України "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України"

8. Наказ України "Про затвердження Положення з розробки планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій аварій".

9. Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізіційних споруд на залізничному транспорті: НПАОП 60.1-1.01-04.-К.: Основа, 2004.-104 с.

10. Щекин Р.В и др. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Отопление и теплоснабжение.

11. СНИП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений.

12. Абрамов Н.Н. "Водопостачання".

13. Дикаревский В.С. "Водопостачання та каналізація на залізничному транспорті".

14. Турк В.И., Минаев А.В., Карелин В.Я. Насосы и насосные станции. - Учебник для ВУЗОВ. - М.: Стройиздат, 1976, 204 с.

15. Лобачов Б.В. Насосы и насосные станции. - Учебник для ВУЗОВ. - М.: Стройиздат, 1982, 320с.

16. Карелин В.Я., Минаев А.В. Насосы и насосные станции для водоснабжения и орошения. - М.: Стройиздат, 1966, 276с.

17. Рычагов Р.П. Насосы и насосные станции. - М.: Госстройиздат, 1979, 356с.

18. Белан А.Е., Хоружий П.Д. "Проектирование и расчет устройств водоснабжения ". - К: Будівельник,1976.- 306 с.

19. Шевелев Ф.А. Таблицы для гидравлического расчета стальных чугунных, асбестоцементных, пластмассовых и стеклянных водопроводных труб. - М.: Стройиздат, 1973 - 115 с.

20. Попкович Г.С. Основы автоматики автоматизации водопроводно-канализационных сооружений. - М.: Высшая школа, 1975. - 358 с

21. Кожинов В.Ф. Очистка питьевой и технической воды. - М, 1971, - 302 с.

22. ГОСТ - 28.74 - 82 "Вода питьевая".

23. . Рудник В.П., Петимко П.И. Эксплуатация систем водоснабжения - К: Будівельник, 1983 - 304 с.

24. Беляев Н.Н., Савельев А.Г. Методические указания к самостоятельной работе и выполнению контрольного задания. Проектирование насосной станции І подъема. - Днепропетровск, 1999. - 15с.

25. Белан А.Е., Блошенко Г.Н. Водопользование и очистка сточных вод на железнодорожном транспорте. - М. : Транспорт, 1978. - 165с.

26. Ярышкина Л.А., Белан А.Е. Методические указания к курсовому проекту "Водоснабжение. Часть 1, 2" - Днерпропетровск, 1991.

27. Журнал "Водоснабжение и санитарная техника". М. №1,2, 2007

28. Гандзюк М.П., Желібо Є.П. Основи охорони праці - К.: Каравелла, 2006. - 392с.

29. Ресурсные элементные сметные нормы на строительные работы ДБНД 2.2. - 22 - 99. Водопровод. - К. 2000

Размещено на