Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та комплексних заходів боротьби з бур’янами - Курсовая работа

Міністерство аграрної політики України Херсонський державний аграрний університет Проектування сівозміни, системи обробітку грунту та комплексних заходів боротьби з бурянами.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін4. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ ІЗ БУРЯНАМИВідкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Дружба» знаходиться на відстані 105 км. від обласного центру м.Херсон і 25 км. від районного центру м. Найближча залізнична станція «Брилівка» знаходиться на відстані 35 км., найближча автомагістраль за 10 км., а найближчий морський порт в м. Територія господарства розміщена в першому агрокліматичному районі Херсонської області, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом. В цей період опади випадають у виді злив, іноді з градом. На території господарства доцільно вирощувати культури, які відрізняються посухостійкістю, морозостійкістю , а також культури, які сприяли б покращенню агрофізичних властивостей грунту та відновленню його родючості.Вона значно впливає на стан економіки господарства, обєднує всі організації та агротехнічні заходи, які дають змогу не лише дотримувати технології вирощування культур, а й забезпечувати підвищення родючості ґрунту, регулювати фіто санітарний стан посівів. У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і продуктивності с/г культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробіток ґрунту. Хімічна група Необхідність чергування культур у сівозміні впливає на те, що різні культури використовують поживні речовини в неоднаковому співвідношенні. Наприклад, якщо серед інших культур більше фосфору споживають зернові колосові, то часте вирощування їх на полі спричинить дефіцит цього елементу в ґрунті, що не спостерігатиметься в сівозміні, де зернові колосові чергуються з коренеплідними, бульбо плідними чи бобовими культурами. Необхідність вирощування культур у сівозміні впливає також на те, що за тривалого вирощування на полі одновидових рослин у ґрунті накопичується багато збудників хвороб і шкідників.Для озимих протягом літа пари слід готувати з поступовим зменшенням глибини щоб уникнути пересихання верхнього шару ґрунту. Сприятливий вплив на збереження ґрунтової вологи і стійкість поверхню пари до ерозії надає заміна частини механічних обробок хімічними заходами боротьби з бурянами. Чим раніше після збирання врожаю починають обробку поля, тим вище її якість, краще зберігається осіння волога, більше накопичується доступною для рослини їжі, знищуються буряни та шкідники. Корисно поєднувати дві системи обробки зябу: ранню оранку слідом за прибиранням і оранку з інтервалом в 2-4 тижні, після проведення післязбирального лущення стерні. Способи і глибина зяблевої обробки залежать від ряду причин: кількості осіннє - зимових і літніх опадів, механічного складу і щільності ґрунту, потужності гумусного горизонту, засміченості, глибини попередньої обробки, особливостей попередника і вимог культур, що висіваються.Найнадійніший захист грунту від ерозії забезпечує застосування всіх груп заходів у єдиному комплексі, де вони взаємно доповнюють і підсилюють ґрунтозахисну дію кожного. На орних землях, що розміщуються на схилах застосовують переважно заходи протиерозійного обробітку грунту. За прямолінійної організації, коли межі полів сівозмін не проходять по горизонталях, а перетинають їх під різними кутами, не забезпечується достатнє зменшення чи припинення руйнівного стоку талих та зливових вод. Найбільше це спостерігається на територіях із сильно пересіченим рельєфом у разі розміщення полів на складних схилах із багатьма улоговинами, балками тощо. Ґрунтозахисна система землеробства на основі контурно-меліоративної операції території включає такі елементи: раціональну структуру земельних угідь і посівних площ с/г культур; розміщення сівозмінних масивів з привязкою до структури конкретного природного ландшафту; розміщення полів у сівозмінних масивах і робочих ділянок залежно до рельєфу; ґрунтозахисний обробіток відповідно до рельєфу; кліматичних умов і вирощуваних культур; меліоративні та культуртехнічні заходи; раціональне розміщення системи лісових насаджень; раціональне розміщення лінійних рубежів з максимальною привязкою до горизонталей, елементів рельєфу та меж угідь.В результаті проведення аналізів та розрахунків визначено, що сівозміна, яка проектується має таке чергування культур : 1) пар; 2) озима пшениця; 3) кукурудза, ячмінь; 4) однорічні трави, горох; 5) озима пшениця;6) кукурудза МВС; 7) озима пшениця; 8) кукурудза на з.к; 9) соняшник, рицина.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ