Формування і передача по цифровій лінії зв’язку інформаційних сигналів. Використання радіолокаційних станцій. Середньоквадратична похибка стабілізації положення антенного блоку. Випромінювання магнітного та електричного поля. Параметри системи сканування.
Радіолокація - галузь радіотехніки, яка використовує явища відбиття або випромінювання електромагнітних хвиль різними обєктами для виявлення і визначення координат цих обєктів. Радіолокація зародилася для вирішення військових питань щодо виявлення літаків, але на сьогоднішній день її компоненти використовуються в різноманітних галузях науки та техніки ,як для військових так і для цивільних задач. Використання радіолокаційних станцій забезпечують вирішення наступних задач: виявлення обєктів, вимірювання їх координат і положення, визначення параметрів руху обєктів, побудова траєкторій руху обєктів та передбачення їх наступного положення.Шифр курсовій роботі не присвоюється Курсова робота передбачена "Робочою навчальною програмою дисципліни "Проектування радіолокаційних, радіонавігаційних систем та комплексів" для студентів спеціальності 8.090702 "Радіоелектронні пристрої системи та комплекси" на 2010/2011 р.".1 Мета Метою курсової роботи є отримання навиків проектування радіолокаційних, радіонавігаційних систем та комплексів на прикладі проектування радіолокаційного координатора для системи самонаведення рухомих повітряних обєктів (РПО).3.2.3 РЛК повинен забезпечувати виявлення з ймовірністю правильного виявлення Р в? 0,9 и ймовірністю хибної тривоги Рхт = 10-5 і автоматичне слідкування за ціллю з ЕПР більше 3 м2 на віддалі не менше 10 км при висоті польоту РПО і цілі більше 10 км. 3.2.13 Динамічна похибка РЛК при автоматичному слідкуванні за ціллю по азимуту і куту місця при максимальній швидкості лінії візування не повинна перевищувати, кут.град. 3.2.14 Середньоквадратична похибка стабілізації положення антенного блоку РЛК при кутовому слідкуванні за нерухомою ціллю при амплітуді кутових синусоїдальних коливань повздовжньої вісі РПО, рівній 2о, не повинна перевищувати, кут. град.: - при частоті коливань 0,5 Гц 0,1±0,05 3.2.16 При включенні РЛК в складі РПО під носієм його електроживлення повинно здійснюватись від бортової електромережі постійного струму носія напругою (27±2,7) В. 3.2.
Список литературы
Дана система самонаведення ракети складна і передбачає розробку основних вузлів головки в декілька етапів, Крім того, головка самонаведення повинна працювати в трьох режимах: 1-слідкування за радіоміткою, яка створюється в результаті опромінювання обєкта наземною радіолокаційною станцією,або бортовою станцією.
2- при наближенні до цілі на відстань 10км головка самонаведення сама починає опромінювати ціль і слідкувати за нею.
3- при наближенні до цілі на 1км, виключається будь-яке опромінюваня цілі і ракета приймає лише власне випромінювання обєкта, з яким зближується.
У даній курсовій роботі, було здійснено основні розрахунки для 2-го етапу конструювання.
Він передбачав роботу системи при опромінюванні обєкта частотою радіохвиль 35ГГЦ.
Згідно проведених розрахунків, даний етап розробки системи самонаведення, показує, що систему буде функціонувати в межах встановлених вимог у технічному завданні, а отже розрахунки проведені правильні і таку систему можна сконструювати.
Список використаної літератури
1. Справочник по радиолокации. Под ред. Сколника М. Том I - IV. -М.: " Советское радио ", 1976 - 1979.
2. Справочник по радиолокационным измерениям. Пер.с англ.под ред. М.М.Вейсбейна. -М.: " Советское радио ", 1976, 392 с.
3. Радиолокационные устройства (теория и принципы построения). Под ред. В.В.Григорина-Рябова.-М.:"Советское радио",1970,680с.
4. Васин В.В., Степанов Б.М. Справочник-задачник по радиолокации. -М.: " Советское радио ", 1977, 320 с.
5. Радиолокационные системы летательных аппаратов. Под ред. П.С. Давыдова. -М.: " Транспорт ", 1977, 352 с.
6. Сколник М. Введение в технику радиолокационных систем. Пер. с англ. -М.: " Мир ", 1965, 747 с.
7. Голев К.В. Расчет дальности действия радиолокационных станций. -М.: " Советское радио ", 1962, 204 с.
8. Попов Д.И. Проектирование радиолокационных систем. Рязань, 1975, 194 с.
9. Казаринов Ю.М., Толоконников С.В., Яковлев Д.О. Методические указания по курсовому расчету технических параметров РЛС обнаружения. -Л.: 1978, 40 с.
10. Судовые радиолокационные станции и их применение. Под ред. В.И.Ракова. Том I - III. -Л.: " Судостроение ", 1969 - 1974.
11. Белоцерковский Г.Б. Основы радиолокации и радиолокационные устройства. -М.: " Советское радио ", 1975, 336 с.
12. Васильєв Д.В., Чуїч В.Г. Системи автоматичного керування. -К.: " Вища школа ", 1972, 230 с.
13. Сборник задач по теории автоматического регулирования и управления. Под ред. В.А.Бесекерского. -М.: " Наука ", 1972, 376 с.
14. Справочник по основам радиолокационной техники. Под ред. В.В. Дружинина. -М.: " Военное издательство ", 1967, 768 с.
15. Ванюрихин Г.И., Герасимов А.Н., Лучко С.В., Порфирьев Л.Ф. Основы автоматического управления. -М.: " Воениздат ", 1972, 328 с.
16. Антенны и устройства СВЧ (проектирование фазированных антенных решеток): Учебное пособие для вузов. Д.И.Воскресенский, Р.А. Грановская, Н.С. Давыдова и др. Под ред. Д.И.Воскресенского. -М.: " Радио и связь ", 1981, 432 с.
17. Лавров А.С., Резников Г.Б. Антенно-фидерные устройства. Учебное пособие для вузов. -М.: " Советское радио ", 1974, 368 с.
18. Перевезенцев Л.Т., Зеленков А.В., Огарков А.В. Радиолокационные системы аэропортов. Учебник для вузов гражданской авиации. Под ред. Перевезенцева Л.Т. -М.: " Транспорт ", 1981, 378 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
