Проектування каналових поверхонь методом політканинних перетворень - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗ дисертацією можна ознайомитись у бібіліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03640, Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31 Збільшення складності технічних виробів накладає підвищені вимоги до процесів їх проектування, наприклад, ефективність роботи двигунів внутрішнього згорання в значній мірі залежать від досконалості процесів, що відбуваються у проточних їхніх частинах, і, насамперед, від конструкції впускних та випускних каналів. Цей метод має такі переваги: для отримання будь-якого перерізу не потрібно знати його аналітичний опис; легко керувати площею фігури, керуючи площею політканини, що визначає фігуру; легко отримувати будь-яку форму перерізу, деформуючи форму політканини або керуючи ваговими коефіцієнтами; можна побудувати переріз у довільній точці осі і обчислити його площу, не застосовуючи аналітичних функцій. Дисертаційна робота виконувалась у Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного у відповідності з планом науково - дослідних робіт кафедри інформаційних технологій. дослідити питання гладкості поверхні при проектуванні методом політканинних перетворень;На основі аналізу літератури виявлені не вирішені до останнього часу задачі: можливість зручного керування формою перерізу між вузловими точками; при стикуванні різних зон каналу не гарантується гладкість стику в зонах перерізу між вузловими точками; не завжди є можливість конструювати каналову поверхню з оптимальними метричними диференціальними характеристиками (плавність зміни других, третіх та вищих порядків похідних, монотонність зміни кривини); Тоді положення будь-якої точки простору R2 можна визначити її політканинними координатами bi. Якщо спробувати побудувати точку в перетвореній р-тканині при умові, що , то отримаємо многокутник, конфігурація якого визначається орієнтацією координатних функцій політканини (рис.1б). У третьому розділі досліджуються спеціальні властивості політканинних перетворень для застосування їх в алгоритмах проектування каналових поверхонь: синтез кількості базових ліній політканин, досягнення певної гладкості каналової поверхні, можливість розгалуження каналу без втрати певної гладкості, можливість переходу від однієї кількості базових ліній політканин до іншої без втрати гладкості. Для того, щоб розгалуження каналу забезпечувало необхідний порядок гладкості руху потоку, необхідно і достатньо, щоб обидва канали, на які розгалужується основний канал, мали спільну точку дотику, однакові відповідні похідні осей двох каналів і однакові відповідні похідні графіків зміни площ в початковому перерізі, а також однакові відповідні похідні осей двох каналів і однакові відповідні похідні графіків зміни площ в кінцевому перерізі при відповідній гладкості зміни визначаючих політканин.На підставі проведених у дисертаційній роботі геометричних досліджень, що спрямовані на вдосконалення та розвиток методів геометричного моделювання каналових поверхонь, розвязана актуальна задача проектування таких поверхонь методом політканинних перетворень, керування формою перерізів, представлених точковим каркасом, не застосовуючи представлення кривих аналітичними методами, а також розвязана задача проектування каналів певної гладкості і розгалужених каналів методом політканинних перетворень. Розроблено спосіб керування формою перерізів, а також розроблено спосіб обчислення площі у довільній точці осі. Значення для практики проведених досліджень полягає в більш зручному проектуванні каналових поверхонь, конструюванні розгалужених каналів із забезпеченням визначеного порядку гладкості методом політканинних перетворень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ