Проектирование сборного ригеля поперечной рамы здания - Дипломная работа

Охарактеризувати напрями, методи, форми та прийоми роботи логопеда з сімєю, яка виховує дитину з ринолалією. Батьки сильніше, ніж матері, відчувають меншовартість перед громадськістю через очевидний дефект у їхньої дитини, і бояться того, що поведінка такої дитини справить сильне враження на навколишніх. Тесленко дає таке тлумачення змісту роботи логопеда з такими дітьми: формування здорових, гуманних відносин у соціумі; сприяння саморозвитку особистості дитини; надання допомоги в соціальній адаптації та реабілітації вихованців; спрямування зусиль на оздоровлення та нормалізацію взаємин у сімї, усунення дефіциту спілкування; вирішення особистих і соціальних проблем дітей; виявлення й розвязання конфліктних ситуацій у міжособистісних стосунках; організація правової освіти батьків, пояснення їх прав і обовязків; співробітництво з адміністрацією, психологами, педагогами, лікарями та іншими співробітниками спеціальних закладів у корекційному процесі [35, с. Миронової завдання для логопеда щодо роботи з сімєю конкретизуються у такий спосіб: - пояснити батькам, у чому полягає сутність дефекту мовлення їхньої дитини з урахуванням освіти батьків (тобто у доступній формі); Взаємодія логопедів і члені родини дитини дошкільного віку в умовах індивідуального навчання та виховання здійснюється в основному через: залучення батьків до педагогічного процесу; розширенні сфери участі батьків в організації життєдіяльності дитини; перебування батьків на заняттях у зручний для них час; створення умов для творчої самореалізації батьків, дітей; інформаційно-педагогічні матеріали, різноманітні програми спільної діяльності дітей і батьків, які дозволяють батькам ближче познайомитися з особливостями організації виховного і розвиваючого середовища; обєднання зусиль логопеда і членів родини в спільній діяльності по вихованню і розвитку дитини (Табл. 1.1.)У процесі дослідження проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сімї, яка виховує дитину з ринолалією, ми дійшли таких висновків: 1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що внутрішньосімейні стосунки й відносини батьків відіграють важливу роль у розвитку особистості дитини з порушеннями мовлення. Батьківське ставлення до таких дітей має свою специфіку, що виражається в протиріччі між необхідністю трансформації власних очікувань та установок відносно дитини, з одного боку, і неможливість змінити біологічний та емоційний статус дитини в родині, з іншого. Фіксація на порушенні мовлення дитини призводить до того, що батьки часто переходять до особливої манери виховання й поведінки з дитиною, викликані характером мовленнєвого порушення. 2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі.Розвивати звукову культуру мовлення:-готувати артикуляційний апарат до правильної вимови звуків рідної мови; - уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови; - розвивати фонематичний слух, мовний подих, гучність, темп, інтонаційну виразність; - формувати уявлення про значення термінів ``слово"", ``звук"". Розширювати словник дітей: - збагачувати й активізувати словниковий запас дітей на основі поглиблення уявлень про навколишнє; - знайомити зі словами, що позначають якості, властивості предметів, з найпростішими антонімами (колір, величина); - формувати розуміння узагальнюючих значень слів і вміння використовувати їх у мовленні; - вчити здійснювати добір дій до предмета, обєкта. навчати правильного вживання іменників, прикметників у всіх відмінках однини і множини; - вчити використовувати дієслова наказового способу; Знайомити дітей зі способами словотворення: - використання зменшено-пестливих суфіксів (спідничка, - прийоми словотворення іменників (зручніше за все на темі ``Тварини і їх дитинчата""); - назви тварин і дитинчат у множині (без уживання важких для цього віку форм слів). 4. Розвивати звязне мовлення дошкільників: - створювати умови, що дозволяють дітям дотримуватись необхідних правил ведення діалогу: слухати й розуміти співрозмовника; формулювати й ставити запитання; будувати відповідь відповідно до почутого - навчати дітей складанню й поширенню простих речень за рахунок однорідних членів: підметів визначень присудків - знайомити дошкільників з видами простих речень, різних за метою висловлювання (оповідальні, питальні); - вправляти в умінні інтонаційно відображати мету висловлювання. Застосовувати спеціальні ігрові вправи для стимулювання фонематичного слуху (розрізнення звуків), мовленнєвої уваги (уміння слухати й чути дорослого, виконувати дії згідно зі словесною інструкцією: (``Слухаємо звуки вулиці"", ``Хто так кричить?"", ``Знайди іграшку"" (за словесними вказівками дорослого) ``Гра в рими"" (добір слів, близьких за звучанням).Анкетування проводиться з метою зясування Вашого ставлен

ЗМІСТ

ВСТУП

У процесі дослідження проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сімї, яка виховує дитину з ринолалією, ми дійшли таких висновків: 1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що внутрішньосімейні стосунки й відносини батьків відіграють важливу роль у розвитку особистості дитини з порушеннями мовлення. Батьківське ставлення до таких дітей має свою специфіку, що виражається в протиріччі між необхідністю трансформації власних очікувань та установок відносно дитини, з одного боку, і неможливість змінити біологічний та емоційний статус дитини в родині, з іншого. Фіксація на порушенні мовлення дитини призводить до того, що батьки часто переходять до особливої манери виховання й поведінки з дитиною, викликані характером мовленнєвого порушення.

2. Дослідження вчених довели, що діти з ринолалією, в звязку з особливостями психофізіологічного розвитку, потребують адекватної уваги з боку близьких дорослих. Так, ці діти емоційно реактивні, їхня поведінка може характеризуватися негативізмом, підвищеною збудливістю, агресією, або навпаки, підвищеною соромязливістю, нерішучістю, боязливістю, млявістю, що свідчить про несформованість емоційно-вольової регуляції цієї групи дітей. Отже, діти із ринолалією мають потребу в комплексному, диференційованому і цілісному впливові на всі сторони розвитку особистості, що це неможливо без участі батьків та налагодження взаємодії з ними.

3. Виховання дитини з ринолалією в сімї - це складний педагогічний процес, який передбачає наявність мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності. Тому логопеду, який працює з родиною, яка виховує таку дитину, необхідно проводити свою роботу у двох напрямках: 1) розвиток дошкільника та корекція його мовлення та вторинних психофізичних нашарувань;

2) підвищення педагогічної культури батьків та організації педагогічної взаємодії, спрямованої на нормалізацію дитячо-батьківських відносин.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.

5. Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами: 1) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;

2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі. Реалізація означених напрямів передбачала: 1) залучення батьків до корекційно-виховного процесу: переконання батьків, що їхня дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу; формування переконань, що лише з допомогою родини дитина зможе подолати труднощі у психофізичному розвитку;

2) формування задоволення батьків процесом розвитку дитини: показ досягнень у розвитку дитини (навіть мінімальних);

3) розкриття перед батьками творчих підходів до навчання та виховання дитини: формування певних дефектологічних знань і вмінь; навчання батьків корекційним прийомам роботи з дитиною вдома.

Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу «Мамина школа», в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.

1. Ананьева Т.В. Психолого-педагогическое сопровождение семьи, воспитывающей особого ребенка / Т.В. Ананьева // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2007. - №1. - С.64.

2. Белоногова Г. Педагогические знания - родителям / Г. Белоногова, Л. Хитрова// Дошкольное воспитание. - 2003. - № 1. - С. 82 - 92.

3. Богданова Т.Г. Психологические проблемы семьи, воспитывающей ребенка с нарушениями в развитии / Т. Г. Богданова // Специальная психология. - 2010. - №1. - С.72-76.

4. Бреслав, Г.Э. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения / Бреслав Григорий Эммануилович. - М. : ВЛАДОС, 1990. - 80 с.

5. Воспитание и обучение детей с расстройствами речи / [Под ред. С.С. Ляпидевского, В.И. Селиверстова]. - М.: Просвещение, 1989. - 175 с.

6. Гарбузов В.И. Психический инфантилизм / Владимир Иванович Гарбузов // Психология детей с нарушениями и отклонениями психического развития / В.И. Гарбузов. - СПБ., 2001. - С.270-286.

7. Гаркуша Ю.Ф. Индивидуально-ориентированное воспитание детей с нарушениями речи / Ю.Ф. Гаркуша // Логопедия. - 2008. - № 11. - С. 14-17.

8. Долинний Ю.О. Соціальна адаптація та корекційна робота з дітьми дошкільного віку, які мають порушення мовлення / Ю.О. Долинний // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. - 2009. - №3. - С.18-22.

9. Доронова Т.Н. Дошкольное учреждение и семья - единое пространство детского развития / Т.Н. Доронова, Е.В. Соловьева и др. - М. : ЛИНКА-ПРЕСС, 2001. - 224 с.

10. Елисеева Т.П. Детский сад и семья: современные формы взаимодействия: Пособие для педагогов учреждений, обеспечивающих получение дошкольного образования / Т.П. Елисеева; [Под ред. М.М. Ермолинской]. - Мн.: Лексис, 2004. - 174 с.

11. Ермакова И.И. Коррекция речи при ринолалии у детей и подростков / Ирина Игоревна Ермакова. - М.: Просвещение, 1984. - 154 с.

12. Ипполитова А.Г. Открытая ринолалия / Анна Григорьевна Ипполитова. - М.: Логобург, 2003. - 78 с.

13. К вопросу о создании системы психолого-педагогической помощи семье, воспитывающей ребенка с отклонениями в развитии // Дефектология. - 2009. - №3. - С. 30-36.

14. Ковалев Г.А. Психическое развитие ребенка и жизненная среда / Г.А. Ковалев // Вопросы психологии. - 2003. - №1. - С.13-23.

15. Колосова И.В. Организация психологического сопровождения детей с отклонениями в развитии / И.В. Колосова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2005. - №3. - С. 12-16.

16. Логопедия: Учебн.для студ.дефектол.фак.пед.высш.учебн.завед / Под ред.. Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской. - М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2002. - 680 с.

17. Любезнова Е.В. Семья как развивающая среда для ребенка с ограниченными возможностями здоровья / Е.В. Любезнова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2006. - №1. - С.55-58.

18. Мазурова Н.В. Влияние внутрисемейных отношений на становление патологических черт личности ребенка / Н.В. Мазурова // Дефектология. - 2007. - №1. - С.42-46.

19. Мастюкова, Е.М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии / Е.М. Мастюкова, А.Г. Московкина / Под ред. В.И. Селиверстова. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 312 с.

20. Микляева Ю.В. Активизация работы с родителями детей с общим недоразвитием речи / Ю.В. Микляева // Дефектология. - 2001. - №2. - С. 56.

21. Миронова С.П. Диференціація роботи логопеда дошкільного закладу з батьками вихованців / С.П. Миронова, В.П. Пельвецька // Дефектологія. - 2009. - №4. - С. 22-26.

22. Михнева Е.Б. Участие родителей в коррекционно-воспитательной работе по преодолению речевых нарушений у детей дошкольного возраста / Е.Б. Михнева // Логопед в детском саду. - 2006. - №4. - С.56-61.

23. Морозова Е.И. Новые подходы к организации помощи семьям, воспитывающим проблемных детей раннего возраста // Е.И. Морозова // Дефектология. - 2008. - №3. - С. 49-57.

24. Пахомова Н.Г. Проблеми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку в умовах родинного виховання / Н.Г. Пахомова // Дошкільна освіта. - 2003. - №5. - С. 3.

25. Понятийно-терминологический словарь логопеда / [Под ред. В.И. Селиверстова]. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. - С. 288-290.

26. Правдина О.В. Логопедия / Ольга Владимировна Правдина. - М. : Просвещение, 1973. - 272 с.

27. Психология семьи и больной ребенок. - СПБ.: Речь, 2007. - 400 с.

28. Пузанов Б.П. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в розвитий: учеб. пособие [для студ. средн. пед. учеб, заведений] / Пузанов Б.П., Селиверстов В.И., Шаховская С.М., Костенкова Ю.О. и др. - 3-е изд., доп. - М., 1999. -415 с.

29. Рыжова Н.В. Семейное воспитание детей с речевыми нарушениями : электронное пособие по специальности 050715 "Логопедия" / Рыжова Наталья Владимировна // Режим доступу: http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met86/met86.html

30. Савина Е.А. Особенности материнских установок по отношению к детям с нарушениями в развитии / Е.А. Савина // Вопросы психологии. - 2002. - №6. - С.15-23.

31. Савінова Н.В. Вплив загального недорозвитку мовлення на становлення комунікативно-пізнавальної діяльності дітей / Н.В. Савінова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Вип. 4 - 5. - 2002. - С. 150 - 155.

32. Семиченко В.А. Психологія та педагогіка сімейного виховання: Навчальний посібник / В.А. Семиченко, В.С. Заслуженюк - К.: Веселка, 1999. - 415 с.

33. Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Є.Ф. Соботович // Дефектологія. - 2002. - №1. - С. 2-7.

34. Соломатина Г.Н. Стимуляция речевого развития детей с врожденными расщелинами губы и неба / Галина Николаевна Соломатина. - М.: Академия, 2004. - 215 с.

35. Тесленко В. Сутнісні характеристики соціально-педагогічної діяльності й соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими можливостями / В. Тесленко // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. - 2007. - №3. - С.50-53.

36. Тюрина Н. Формирование компетентности родителей, воспитывающих ребенка с отклонениями в развитии / Н. Тюрина // Детский сад от А до Я. - 2007. - №2. - С.122-128.

37. Федонина И.А. Влияние семейной ситуации на развитие личности ребенка / И.А. Федонина // Журнал прикладной психологии. - 2002. - №2. - С.55-64.

38. Шведовская А.А. Специфика позиции родителей при различных типах взаимодействия с детьми дошкольного и младшего школьного возраста с нарушеними развития/ А.А. Шведовская // Психологическая наука и образование. - 2006. - №1. - С.69-80.