Характеристика сировинної бази та визначення показників збагачення. Розрахунок технологічної схеми збагачення вугілля. Вибір та обґрунтування варіанту переробки шламу на вуглезбагачувальній фабриці. Розробка схеми зневоднення шламу на центрифугах.
Аннотация к работе
Пояснювальна записка до дипломного проекту містить: сторінок, рисунки, таблиць. Мета роботи - виконати проект збагачувальної фабрики для переробки вугілля марки Т на базі вугілля шахти Фащевська. Виконано розрахунок технологічної схеми збагачення. На підставі розрахунку технологічної схеми збагачення обрано устаткування, виконано компонувальні креслення головного корпусу фабрики.Вугілля служить і буде ще тривалий час служити технологічною сировиною й паливом для найважливіших видів виробництва, а також одним з основних джерел теплової й електричної енергії. У цей час біля половини вугілля, що добуваються, використовується для виробництва металургійного коксу, значна частина антрацитів, що добуваються - для виробництва електродної продукції, агломерації залізних руд, виробництва карбіду й інших технологічних потреб. Як показує вітчизняна практика найбільше раціонально вугілля можуть бути використані після спеціальної підготовки, здійснюваної методами механічного збагачення з наступним розсортовуванням. Збагачення вугіль в умовах безперервного росту технічного рівня вугільної промисловості й широкої комплексної механізації всіх процесів є обовязковою стадією у виробництві палива, що задовольняє вимогам народного господарства. У звязку з тим, що сучасні тенденції розвитку видобутку корисних копалин припускають підвищення вимог до якості концентратів на фоні показників, що знижуються, що добувається сировини, значення збагачення як проміжної ланки технологічного ланцюжка «рудник-споживач» зростає.Надра описуваної ділянки складаються з пород верхніх свит середнього відділу карбону й самою нижньою свитою верхнього відділу. До числа свит середнього відділу представлені три верхні звиті, що безпосередньо складають ділянку С52, С62 і С72. верхній карбон представлений свитою С13 і С23. також повсюдно камяновугільні породи прикриті третинними й четвертинними відкладеннями. Вторинний, завершальний осадовий комплекс, покривають всі нижележащі породи, відсутні в знижених місцях рельєфу, де розвинені виходи корінних порід на земну поверхню. З бункерів рядове вугілля живильником СПК-1 подається на стрічковий конвеєр, над яким установлено дві железовідбірника й далі системи стрічкових конвеєрів розвантажується в прийомні бункери рядового вугілля. З бункерів рядове вугілля двома стрічковими конвеєрами подається в головний корпус на збагачення.У процесі розрахунку визначаються вихід і зольність кожного продукту, а також зміст у ньому шламу. Визначаємо кількість і зольність класу 6 в продукті №2 складає: Для операції №2 (вологе грохочення на перфорованих ситах з вихідним розміром довгастих отворів d=6мм) за данними додатка І приймаємо с=95%. Визначаємо вихід підрещітного продукту №3 за формулою:-Визначаємо вихід надрещітного продукту №2:-Визначаємо вихід і зольність часточок розміром більше і менше 6 мм у підріщетному продукті:-Розраховуємо зольність підрещітного продукту №3:-Визначаємо вихід і зольність часточок розміром менше і більше 6 мм у підрещітному продукті №2:-Розраховуємо зольність підрещітного продукту №2: - Визначається вихід і зольність часточок класу 0-0,5 в надрещітному продукті №2 і підрещітному продукті №3: - Кількість шламу та його зольність в продукті №4 після урахування шламоутворення: У звязку з тим, що зольність класу 0,5 мм відрізняється від зольності теоретичного крупного машинного класу, виконуємо коректування даних: Розраховуємо кількість класу 0,5 мм в продуктах збагачення з урахуванням, що вона пропорційна виходу відповідних продуктів в скоректованому практичному балансі: -За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламових відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо). Шлами різко змінюють властивості суспензії і утруднюють збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в не збагачувальному вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, відсадки) та у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів). Що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі дроблення, грохочення, збагачення, зневоднення, транспортування і розмокання глинистих частинок у воді.Попередній аналіз технологічної схеми свідчить про те, що негативними моментами в її будові являються: - Відсутність класифікації шламів.