Характеристика сировинної бази та визначення показників збагачення. Розрахунок технологічної схеми збагачення вугілля. Вибір та обґрунтування варіанту переробки шламу на вуглезбагачувальній фабриці. Розробка схеми зневоднення шламу на центрифугах.
Пояснювальна записка до дипломного проекту містить: сторінок, рисунки, таблиць. Мета роботи - виконати проект збагачувальної фабрики для переробки вугілля марки Т на базі вугілля шахти Фащевська. Виконано розрахунок технологічної схеми збагачення. На підставі розрахунку технологічної схеми збагачення обрано устаткування, виконано компонувальні креслення головного корпусу фабрики.Вугілля служить і буде ще тривалий час служити технологічною сировиною й паливом для найважливіших видів виробництва, а також одним з основних джерел теплової й електричної енергії. У цей час біля половини вугілля, що добуваються, використовується для виробництва металургійного коксу, значна частина антрацитів, що добуваються - для виробництва електродної продукції, агломерації залізних руд, виробництва карбіду й інших технологічних потреб. Як показує вітчизняна практика найбільше раціонально вугілля можуть бути використані після спеціальної підготовки, здійснюваної методами механічного збагачення з наступним розсортовуванням. Збагачення вугіль в умовах безперервного росту технічного рівня вугільної промисловості й широкої комплексної механізації всіх процесів є обовязковою стадією у виробництві палива, що задовольняє вимогам народного господарства. У звязку з тим, що сучасні тенденції розвитку видобутку корисних копалин припускають підвищення вимог до якості концентратів на фоні показників, що знижуються, що добувається сировини, значення збагачення як проміжної ланки технологічного ланцюжка «рудник-споживач» зростає.Надра описуваної ділянки складаються з пород верхніх свит середнього відділу карбону й самою нижньою свитою верхнього відділу. До числа свит середнього відділу представлені три верхні звиті, що безпосередньо складають ділянку С52, С62 і С72. верхній карбон представлений свитою С13 і С23. також повсюдно камяновугільні породи прикриті третинними й четвертинними відкладеннями. Вторинний, завершальний осадовий комплекс, покривають всі нижележащі породи, відсутні в знижених місцях рельєфу, де розвинені виходи корінних порід на земну поверхню. З бункерів рядове вугілля живильником СПК-1 подається на стрічковий конвеєр, над яким установлено дві железовідбірника й далі системи стрічкових конвеєрів розвантажується в прийомні бункери рядового вугілля. З бункерів рядове вугілля двома стрічковими конвеєрами подається в головний корпус на збагачення.У процесі розрахунку визначаються вихід і зольність кожного продукту, а також зміст у ньому шламу. Визначаємо кількість і зольність класу 6 в продукті №2 складає: Для операції №2 (вологе грохочення на перфорованих ситах з вихідним розміром довгастих отворів d=6мм) за данними додатка І приймаємо с=95%. Визначаємо вихід підрещітного продукту №3 за формулою:-Визначаємо вихід надрещітного продукту №2:-Визначаємо вихід і зольність часточок розміром більше і менше 6 мм у підріщетному продукті:-Розраховуємо зольність підрещітного продукту №3:-Визначаємо вихід і зольність часточок розміром менше і більше 6 мм у підрещітному продукті №2:-Розраховуємо зольність підрещітного продукту №2: - Визначається вихід і зольність часточок класу 0-0,5 в надрещітному продукті №2 і підрещітному продукті №3: - Кількість шламу та його зольність в продукті №4 після урахування шламоутворення: У звязку з тим, що зольність класу 0,5 мм відрізняється від зольності теоретичного крупного машинного класу, виконуємо коректування даних: Розраховуємо кількість класу 0,5 мм в продуктах збагачення з урахуванням, що вона пропорційна виходу відповідних продуктів в скоректованому практичному балансі: -За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламових відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо). Шлами різко змінюють властивості суспензії і утруднюють збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в не збагачувальному вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, відсадки) та у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів). Що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі дроблення, грохочення, збагачення, зневоднення, транспортування і розмокання глинистих частинок у воді.Попередній аналіз технологічної схеми свідчить про те, що негативними моментами в її будові являються: - Відсутність класифікації шламів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
