Аналіз конструкцій випарних апаратів, особливості проведення технологічного процесу випарювання розчинів солей для обробки шкір. Технологічна схема випарної установки. Розрахунок і вибір випарного апарату і устаткування. Економічне обгрунтування проекту.
Завдяки високій міцності, еластичності та іншими цінними властивостями шкіра отримала широке застосування для виготовлення взуття, одягу та інших галантерейних виробів. Решта витрачається при виготовленні одягу, шкіргалантерейних, а також багатьох технічних виробів для різних виробництв народного господарства (літакобудування, кораблебудування, текстильної промисловості). При кипінні розчинів нелетучих речовин (речовини, які характеризуються при температурі процесу дуже малим тиском пари, наприклад більшість твердих тіл і деякі висококиплячі рідини: сірчана кислота, гліцерин і ін.) у парову фазу переходить тільки розчинник. Процес концентрації розчинів, що полягає у видаленні розчинника шляхом випаровування при кипінні, називається випарюванням.Найбільшого поширення набули випарні апарати з паровим обігрівом, що мають поверхню теплообміну, виконану з труб. Випарні апарати з паровим обігрівом складаються з двох основних частин: - кипятильник (гріюча камера) в якому розташована поверхня теплообміну і відбувається випаровування розчину; Залежно від характеру руху киплячої рідини у випарному апараті розрізняють: - випарні апарати з вільною циркуляцією; Розчин, що знаходиться в кипятильних трубках закипає і в результаті випаровування частини рідини в цих трубках утворюється парорідинна суміш, густина якої менше густини самого розчину. Цей апарат має гріючу камеру, забезпечену кожухом 2; роль циркуляційної труби виконує кільцевий зазор між корпусом апарату і кожухом камери.Початковий розчин відцентровим насосом Н подається в кожухотрубний теплообмінник ТО, де нагрівається до заданої температури і поступає у випарний апарат з винесеною гріючою камерою ВА. Нагрів розчину в теплообміннику і випаровування здійснюються за рахунок теплоти конденсації гріючої пари: конденсат, що утворився при цьому, скидається в лінію конденсату і може використовуватися як оборотна вода. Вторинна пара, що утворилася при випаровуванні, поступає в барометричний конденсатор БК, де змішується з холодною водою, конденсується і скидається в лінію конденсату. У барометричному конденсаторі вода і пара рухаються в протилежних напрямах (пара - знизу, вода - зверху). Оскільки водний розчин NAOH при температурі кипіння є корозійно-активною речовиною, то в якості конструкційного матеріалу для основних деталей вибираємо неіржавіючу сталь Х18Н10Т ГОСТ 5632-85, яка є стійкою в сильно агресивних середовищах до температури 600 0С.Крім того, повітря проникає через несуцільності в апаратурі і трубопроводах; якщо конденсація проводиться в конденсаторах змішування (шляхом безпосереднього зіткнення з водою), повітря приноситься з охолоджуючою водою. Ці конденсатори за будовою аналогічні поверхневим теплообмінникам (зазвичай застосовуються кожухотрубні конденсатори) і використовуються в тих випадках, коли конденсат необхідно зберегти в чистому вигляді. У конденсаторах змішування пар конденсується при безпосередньому зіткненні з водою, так що конденсат, що утворюється, змішується з водою і віддаляється разом з нею. Унаслідок простоти конструкції ці конденсатори набули широкого поширення і застосовуються у всіх випадках, коли конденсат не використовується. Вони розташовуються зазвичай на високому рівні, причому видалення суміші води і конденсату проводиться через опускну (барометричну) трубу.Кількість потрібного основного устаткування при проектуванні укрупненим способом за заданої продуктивності обладнання визначають по формулі: , де: N - програма випуску; КВ - середній коефіцієнт використання устаткування; Кз - середній коефіцієнт завантаження устаткування, добуток КВ•Кз приймається в межах 0,75…0,8; q - розрахункова продуктивність одиниці обладнання в рік; m - проектоване число змін. Визначаємо фактичний коефіцієнт завантаження обладнання, як частка від ділення одержаної кількості обладнання на прийняту кількість. , де: годин в одну зміну - дійсний річний фонд часу роботи обладнання; - дійсний річний фонд часу роботи робітників, для даних умов приймається = 1860 год.; m - кількість змін в добу; - коефіцієнт багатомашинності. Кількість ІТР ІЦ -, приймаємо 4 чол.; кількість службовців ІЦ -, приймаємо 1 чол.; кількість службовців ІЦ -, приймаємо 1 чол. При розрахунку площі Sc складів напівфабрикатів, матеріалів і заготовок, а також проміжних складів виходять з необхідного запасу і вантажонапруженості підлоги: де - річний вантажопотік, визначаємо з врахуванням маси одиниці обєму типового представника кг/дм3, кг.; (z - число днів запасу, приймаємо днів; f - середнє число робочих днів в році (f = 245-255); q - середня вантажонапруженість 1 м2 площі складу, приймають q = 8...15 т/м2 ; Кр - коефіцієнт використання площі складу, що враховує проходи і проїзди; приймають по нормативах залежно від виду засобів, що транспортуються, використовуваних на складі, приймають Кр = 0,25...0,3 - при обслуговуванні складу підлоговим конвеєром; Кр = 0,35...0,4 - при обслуговуванні стелажними і мостовими кранами-штабелерами.Площа виробничого приміщення на одного робітника становить 4
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
