Проект електроприводу машин і апаратів - Курсовая работа

Вибрати електродвигун привода технологічного апарата за вихідними даними: Призначення електродвигуна - для привода з регулюванням швидкості в широкому діапазоні, що забезпечує гарні пускові якості й перевантажувальну здатність. Скласти схему автоматизованого пуску двигуна. Потужність, Р1 Потужність, Р2 Потужність, Р3 Потужність, Р4 Потужність, Р5 Правильний вибір типу двигуна й особливо його номінальної потужності мають велике народногосподарське значення, оскільки визначають первісні витрати й вартість експлуатаційних витрат електропроводу. Вітчизняна електротехнічна промисловість випускає широку номенклатуру типів електродвигунів різних діапазонів потужностей, частот обертання, конструктивного використання.Електродвигуни мають високу вартість, тому що є складними виробами, у яких використовуються коштовні електротехнічні матеріали, розраховані на тривалий термін служби (20 років). Тому вибір починають із «приміряння» придатності для привода найпростіших і дешевих двигунів - трифазних асинхронних із КЗ - ротором і до самих складних і дорогих - двигунів постійного струму.Висока швидкість електродвигуна дозволяє зменшити його габаритні розміри, масу й вартість.Конструктивне виконання сучасних серій електродвигунів ураховує три фактора: захист від впливу навколишнього середовища, забезпечення охолодження й спосіб монтажу. По способі захисту від впливу навколишнього середовища електродвигуни виготовляють у захищеному, закритому виконанні.Однак номінальну потужність просто визначити тільки при тривалій роботі з постійним навантаженням, що і приймають за номінальну. У переважній більшості випадків момент, потужність і струм двигуна змінюються в часі.Визначення номінальної потужності двигуна для роботи в тривалому режимі зі змінним навантаженням зводиться до підрахунку потужності Рс виконавчого механізму, наведеної до вала двигуна (з обліком к.п.буд. передач, редукторів і т.д.). По отриманій потужності Р у каталогах вибирають двигун з номінальною потужністю РНОМ>Рс k=1.1?1.3 , де k - коефіцієнт запасу. По [2] вибираємо двигун змінного струму марки 4ПФ132L. Електродвигуни постійного струму часто є виконавчими ланками систем автоматичного регулювання, а спеціальні генератори використовуються як підсилювачі електричних сигналів керування і як тахогенератори - датчики частоти обертання.У машині постійного струму створюється нерухливе магнітне поле полюсів статора, у якому обертається ротор з розташованими на ньому провідниками, що утворять робочу обмотку. Розглянемо докладніше схему будови машини постійного струму. На полюсах перебувають котушки-, зєднані послідовно й утворюючу обмотку збудження. Магнітне поле створюється струмом порушення Ів у котушках (рідше постійними магнітами). Ротор з робочою обмоткою в машинах постійного струму називають якорем.Нехай машина використовується як генератор і якір приводиться в обертання з постійною кутовою швидкістю ? у зазначеному на мал. У провідниках, що лежать у пазах на поверхні й лінії, що перетинає, нормальної до неї тридцятимільйонної магнітної індукції В у зазорі між полюсом і якорем, при обертанні якоря наводяться е.д. с. e = Blv, де l - довжина провідника (або якоря); ? - лінійна (окружна) швидкість провідників. Застосувавши відоме правило правої руки для визначення напрямку е.д. с. в активних провідниках, переконаємося, що у всіх провідниках, що рухаються під однойменними полюсами, е.д. с. спрямовані однаково; (хрестики або крапки). Як вказувалося, обмотка якоря являє собою замкнутий контур (це легко бачити на зображенні найпростішої обмотки якоря - нескінченної спіралі на тороїді мал. Однак струм у контурі не виникає, тому що алгебраїчна сума миттєвих значень е.д. с. е всіх послідовно зєднаних провідників обмотки дорівнює нулю: обмотка виконується з рівним числом провідників під кожним полюсом, магнітні потоки полюсів однакові, полярність полюсів чергується.Вище була розглянута двохполюсна модель машини постійного струму. Сучасні машини мають не менш чотирьох полюсів. 7) являє собою порожній сталевий циліндр, усередині якого укріплені основні полюси 5 магнітної системи з котушками обмотки збудження. Станину машини відливають або згортають у циліндр із товстої листової сталі й зварюють по шві. Полюси роблять з мякої сталі або набирають зі сталевих пластин.Нехай якір машини обертається в магнітному полі за допомогою якого-небудь приводного двигуна (мал. Як вказувалося, у провідниках обертового якоря виникають е.д.. з, напрямок яких можна визначити за правилом правої руки Якщо до затискачів якоря підключити приймач, то е.д.. с. якоря викличе в ланцюзі струм. Але з появою струму в провідниках якоря, що перебувають у магнітному полі, виникають електромагнітні сили.Якщо подати на затискачі нерухливого якоря машини постійного струму напруга від якого-небудь джерела, то воно викличе струм у ланцюзі якоря (мал. Нехай напрямок струмів у якорі буде таким, як на мал. Визначивши напрямок електромагнітних сил, знайдемо, що вони створюють обертаючий момент. Якщо швидкість ротора

Зміст

Завдання

Введення

1. Вибір роду струму й напруги двигуна

2. Вибір номінальної швидкості двигуна

3. Вибір конструктивного виконання двигуна

4. Вибір двигуна по потужності

5. Розрахунок потужності й вибір електродвигуна для тривалого режиму роботи

6. Пристрій і принцип дії двигуна постійного струму

6.1 Електромагнітна схема

6.2 Одержання постійної е.д.с. якоря

6.3 Конструкція сучасної машини постійного струму

6.4 Принцип дії генератора

6.5 Принцип дії двигуна

7. Позначення елементів і зображення схеми автоматизованого пуску двигуна

8. Автоматизація пуску двигуна у функції часу

9. Електричні реле

Висновок

Література

У даній курсовій роботі із призначення привода визначається тип двигуна. Обраний двигун працює в тривалому режимі зі змінним навантаженням відповідно до навантажувальної діаграми. Вибір двигуна здійснюється по середній потужності навантаження без перевірки його по нагріванню, що дорівнює 23.6 КВТ, напруга на якорі - 440У, КПД - 83%, чистота обертання - 1400 про/хв.

1. Зайдель Х. Э., Коген-Далин В. В., Кримов В.В. і ін. Електротехніка. - К., 2003

2. Справочник по электрическим машинам. Под. ред. Копылова. - М., 1997

3. Семенов Н. Н. Про деякі проблеми хімічної кінетики й реакційної здатності. - К., 1958.

4. Райзер Ю. П. Фізика газового розряду. - К., 1987