Продуктивність яблуні у повторній культурі за тривалого удобрення в Правобережному Лісостепу України - Автореферат

бесплатно 0
4.5 189
Визначення основних методів розрахунку й оцінки економічної ефективності вирощування плодів яблуні у повторній культурі залежно від удобрення. Характеристика закономірностей росту і плодоношення яблуні сорту Айдаред на насіннєвій і клоновій підщепах.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Копитко Петро Григорович, Уманський державний аграрний університет, ректор. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Майдебура Володимир Ілліч, Національний аграрний університет, заступник проректора; кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Жук Віктор Миколайович, Інститут садівництва УААН, старший науковий співробітник лабораторії технології вирощування плодових культур. Захист відбудеться "25" червня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: аудиторія 142, навчальний корпус №2, вул.Ефективність виробництва плодів яблуні у повторній культурі залежить як від продуктивності вирощуваних сортопідщепних комбінувань і конструкцій насаджень, так і раціональних агротехнічних заходів догляду за садом, зокрема системи удобрення, яка б створювала оптимальні умови ґрунтового живлення рослин. На ріст і плодоношення яблуні у повторній культурі негативно впливають деградація ґрунту за парового утримання в саду та ґрунтовтома; дослідження можливостей нівелювання цих процесів удобренням визначає актуальність роботи. Дослідження виконували в рамках програми наукових досліджень Уманського державного аграрного університету (УДАУ) „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, ДР № 0101U004495. Завдання дослідження: 1) вивчити вплив систем удобрення яблуневого саду у повторній культурі на: - закономірності росту і плодоношення дерев; Для виробництва рекомендовано раціональну систему удобрення в насадженнях зимових сортів яблуні у повторній культурі на насіннєвій і середньорослій клоновій підщепах у період повного плодоношення, яка забезпечує суттєве зменшення впливу негативних умов парового утримання та ґрунтового живлення.Аналіз джерел літератури не дає можливості стверджувати про достатнє вивчення продуктивності насаджень яблуні, якості плодів та економічної ефективності вирощування у повторній культурі за різних систем удобрення. Експериментальна частина виконувалася в досліді, який з 1931 р. проводився протягом 50-річного періоду, після чого реконструйований шляхом викорчування у 1982 р. дерев сорту Кальвіль сніговий та повторного садіння у 1984 році зі збереженням попередніх ділянок досліджуваних варіантів, де посаджено сорти яблуні Айдаред і Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі та Айдаред на вегетативній М 4 з площею живлення 7х5 м. Дослідження проводили за схемою, що включала контрольний варіант (без добрив) і три системи удобрення: органічну (гній 40 т/га), органомінеральну (гній 20 т/га N60Р60К60) і мінеральну (N120Р120К120). Гній (ВРХ, напівперепрілий) і мінеральні добрива фосфорні (суперфосфат гранульований) та калійні (калійна сіль і калій хлористий) у зазначених нормах вносили раз у два роки під осінню оранку в міжряддях, азотні (аміачна селітра) у половинних нормах - щорічно під весняну культивацію чи дискування. Агрохімічні аналізи ґрунту, визначення його фізичних та біологічних властивостей проводили загальноприйнятими методами - „Программно-методические указания по проведению исследований с удобрениями в садах, ягодниках и плодовых питомниках” (Киев-Умань, 1985), „Методические указания по проведению исследований в длительных опытах с удобрениями” (М., 1985), „Агрохимические методы исследования почв” (М., 1975), „Методи визначення органічної речовини” (ДСТУ 4289-2004), „Определение подвижных соединений фосфора и калия по методу Эгнера-Рима-Доминго” (ГОСТ 26208-91), „Визначення РН” (ДСТУ ISO 10390-2001), „Визначення речовини та вологості за масою” (ДСТУ ISO 11465-2001), „Визначення щільності складення на суху масу” (ДСТУ ISO 11272-2001), „Методика определения токсичности почвы” (Акулов П.Г., Доценко А.С., Лукин С.В., 1995).Застосування органічної та органомінеральної систем удобрення у повторно вирощуваному насадженні яблуні сприяло збільшенню вмісту гумусу порівняно з контрольним варіантом (без добрив) та за внесення лише мінеральних добрив, відповідно, на 0,95 і 0,74 та 0,59 і 0,38% (НІР05 = 0,08). Внесення органічних та органомінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту фосфору, який перевищував цей показник у варіанті, відповідно, на 6,7 і 12,6%, а у варіанті без добрив - на 103,2 і 114,4%. В середньому за 2004-2006 рр. потовщення штамбу дерев на насіннєвій підщепі за органічної системи удобрення перевищувало варіанти з внесенням мінеральних добрив і без добрив, відповідно, на 9,5 та 27,0%. Дерева сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі реагували на удобрення подібно до сорту Айдаред на тій же підщепі (табл.

План
Основний зміст роботи

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?