Продуктивність яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в зрошуваному насадженні залежно від позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами в умовах Правобережного Лісостепу України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНаукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор Красноштан Анатолій Олексійович Уманський державний аграрний університет, професор кафедри плодівництва і виноградарства; кандидат сільськогосподарських наук, доцент Коларьков Юрій Васильович, Уманський державний аграрний університет, декан факультету плодоовочівництва і виноградарства. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Марковський Василь Станіславович, Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри плодоовочівництва і виноградарства; Захист дисертації відбудеться “23” листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус №2, аудиторія №142, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул.На позакореневе підживлення рослини реагують швидше, ніж на підживлення звичайне, що дозволяє швидко усувати нестачу того чи іншого елемента живлення. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами Дослідження здійснювали відповідно до тематичного плану Уманського державного аграрного університету (УДАУ) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101U004495), підрозділ “Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в плодівництві і виноградарстві”. Мета досліджень - зясувати вплив позакореневого підживлення розчинами магнію та мікроелементів на плодоношення та вегетативні процеси дерев яблуні в умовах зрошення Правобережного Лісостепу України. виявити вплив позакореневого внесення магнію та мікроелементів на їх вміст у листі й плодах, а також встановити зміни в хімічному складі плодів; В умовах нестійкого зволоження південної частини Правобережного Лісостепу в насадженні яблуні зимового строку достигання на підщепі М9 на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому вперше встановлено дію позакореневого підживлення магнієм та мікроелементами при застосуванні зрошення на продуктивні та вегетативні процеси дерев.Проаналізовано наукові роботи з дії позакореневого живлення макро-та мікроелементами на плодові рослини, а також розглянуто фізіологічну дію на організм плодової рослини магнію, бору, цинку, марганцю та нікелю. Дослід включає 16 варіантів, у кожному варіанті 3 повторності, в одній повторності 2 дерева. Вивчали вплив магнію у 0,5, 0,75 та 1,0 %-ній концентраціях, бору в 0,01, 0,05 та 0,1 %-ній, цинку та марганцю у 0,01, 0,25 та 0,5 %-них, а також нікелю в 0,005, 0,05 та 0,1 %-ній концентраціях. Мікроелементи у ґрунті, листі та плодах визначали методом атомно-емісійної спектрометрії. Облік урожайності проводили підрахунком кількості плодів на кожному дереві з наступним множенням на середню масу плоду; останню визначали зважуванням 100 яблук з кожної повторності.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні впливу позакореневого підживлення розчинами магнію та мікроелементів різних концентрацій на продуктивність зрошуваного насадження яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9 в умовах Правобережного Лісостепу України. Застосування позакореневого підживлення яблуні марганцем сприяло поліпшенню азотного живлення рослин, внаслідок чого вміст азоту в листі підвищувався на 7,1-14,3 %. Підживлення магнієм та мікроелементами у різних концентраціях зумовлювало підвищення вмісту цих елементів у листі яблуні сорту Голден Делішес на підщепі М9, який прямо залежав від збільшення концентрації їх розчинів. Обробка дерев 0,5 %-ним розчином марганцю сприяла підвищенню вмісту хлорофілу “а” в 1,3 рази, хлорофілу “b” - в 1,9, а вміст каротиноїдів у листках, у порівнянні з контролем, збільшувався в 1,2 рази. Обприскування магнієм та мікроелементами істотно не впливало на зимостійкість дослідних дерев яблуні (показник знаходився на рівні 1,2 бала), а посухостійкість дерев підвищувалася у 1,3-2,5 рази під впливом бору, цинку, марганцю та нікелю.

Основний зміст роботи