Дослідження впливу різних доз мінеральних добрив основного та роздрібного їх внесення на продуктивність та кормову цінність сіяних злакових травостоїв. Визначення оптимальної кількості мінеральних добрив для довготривалого використання сіножатей.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в лабораторії луківництва Київської дослідної станції Інституту землеробства Української академії аграрних наук Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Захист відбудеться “22 ”лютого 2000р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН. Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт.Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.Мета - визначити вплив систематичного застосування мінеральних добрив на родючість грунту та продуктивність сіяного злакового травостою ? встановити їх оптимальні кількісні параметри для створення сіножатей з урожайністю 80-90 ц/га сіна високої якості. Доведено підкислюючий ефект дії калійних добрив (КСІ); негативний вплив азоту мінеральних добрив на вміст органічної речовини та гумусу в грунті; параметри вертикальної міграції елементів ? їх сполук; характер змін видового складу травостоїв сінокісного використання ? якості корму залежно від системи удобрення; парні та множинні кореляційні залежності між вмістом зольних елементів ? важких металів у грунті, рослинах та їх відчуженням з фітомасою. Наукові розробки з питань застосування мінеральних добрив на сіяних лучних травостоях були впроваджені у виробництво на площі 60 га в господарстві "Деснянський" та 240 га в КДСІЗ на низинних незаливних луках Київської області Вишгородського району, що забезпечило збільшення продуктивності угідь в 3.2-3.8 ?ac ? урожайність їх досягла 92-98 ц/га абсолютно сухої речовини. Аналізи зразків грунту та рослин, передбачені програмою досліджень, проводили за такими методиками: протеїн - на приладі БАН-УНДІЗ з біамперометричною індикацією кінця титрування, жир - по знежиреному залишку, клітковину - прискореним методом по Петербурському, золу - сухим озоленням, фосфор - після мокрого озолення на ФЕКУ із застосуванням гідразину сірчанокислого, калій - на полумяному фотометрі після мокрого озолення, кальцій - трилонометричним методом, обмінні Са2 , Mg2 в грунті - трилонометричним методом з попереднім витісненням однонормальним розчином NACL, нітратний азот - за Почінком-Гріссом, гранулометричний склад грунту - за Качинським, гумус - йодометричним методом, загальний азот - за Кєльдалем, фосфор, калій в грунті - за Кірсановим, рухомий алюміній - по Соколову, гідролітичну кислотність - по Каппену, обмінну кислотність - по Дайкухара, суму увібраних основ - по Каппену-Гільковицу, РН - потенціометрично. Так, на них гумусу було на 1%, а органіки - на 2% більше, ніж на ділянках, де азотні добрива вносились в дозі 60-90-120 кг/га, хоча негативний середньорічний баланс азоту на ділянках без азотних добрив був вищий: (46-59 кг/га) проти 40-48 кг/га на ділянках з дозою азоту 60 кг/га ? 4-22 кг/га - з дозою 120 кг.При застосуванні таких доз добрив продуктивність дук порівняно з контролем зростає в 2.2-2.5 рази і досягає 70.5-80.7 ц/га сухої маси ? 2.7-3.8 ц/га перетравного протеїну. Внесення у два прийоми рівними дозами під укоси (навесні ? влітку) 120 кг/га азоту підвищує продуктивність заплавних лук на 10% порівняно c одноразовим весняним їх застосуванням. Внесення повного мінерального добрива сприяло істотній перебудові сіяного травостою ? скороченню загальної кількості видів (з 18 на РК і варіанті без добрив до 5-7 при N90-120 Р90 К120-180) за рахунок стримання проникнення в ценози дикорослих видів трав і значного поширення в них стоколосу безостого. Азотні добрива в дозі до N120 суттєво не змінюють кормову ? енергетичну цінність трав і використовуються для формування вегетативної маси травостою. При весняному внесенні азотних добрив вміст в грунті аміачного азоту зростає з 0.7 до 2.7мг і нітратного з 0.1 до 2.2 мг, а потім, по мірі формування вегетативної маси рослин, поступово знижується відповідно до 0.6-0.7 ? 0.1-0.2 мг на 100 г грунту.