Дослідження впливу різних доз мінеральних добрив основного та роздрібного їх внесення на продуктивність та кормову цінність сіяних злакових травостоїв. Визначення оптимальної кількості мінеральних добрив для довготривалого використання сіножатей.
При низкой оригинальности работы "Продуктивність травостоїв та динаміка родючості ґрунтів при систематичному застосуванні мінеральних добрив на заплавних луках Полісся", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в лабораторії луківництва Київської дослідної станції Інституту землеробства Української академії аграрних наук Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Захист відбудеться “22 ”лютого 2000р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН. Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт.Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.Мета - визначити вплив систематичного застосування мінеральних добрив на родючість грунту та продуктивність сіяного злакового травостою ? встановити їх оптимальні кількісні параметри для створення сіножатей з урожайністю 80-90 ц/га сіна високої якості. Доведено підкислюючий ефект дії калійних добрив (КСІ); негативний вплив азоту мінеральних добрив на вміст органічної речовини та гумусу в грунті; параметри вертикальної міграції елементів ? їх сполук; характер змін видового складу травостоїв сінокісного використання ? якості корму залежно від системи удобрення; парні та множинні кореляційні залежності між вмістом зольних елементів ? важких металів у грунті, рослинах та їх відчуженням з фітомасою. Наукові розробки з питань застосування мінеральних добрив на сіяних лучних травостоях були впроваджені у виробництво на площі 60 га в господарстві "Деснянський" та 240 га в КДСІЗ на низинних незаливних луках Київської області Вишгородського району, що забезпечило збільшення продуктивності угідь в 3.2-3.8 ?ac ? урожайність їх досягла 92-98 ц/га абсолютно сухої речовини. Аналізи зразків грунту та рослин, передбачені програмою досліджень, проводили за такими методиками: протеїн - на приладі БАН-УНДІЗ з біамперометричною індикацією кінця титрування, жир - по знежиреному залишку, клітковину - прискореним методом по Петербурському, золу - сухим озоленням, фосфор - після мокрого озолення на ФЕКУ із застосуванням гідразину сірчанокислого, калій - на полумяному фотометрі після мокрого озолення, кальцій - трилонометричним методом, обмінні Са2 , Mg2 в грунті - трилонометричним методом з попереднім витісненням однонормальним розчином NACL, нітратний азот - за Почінком-Гріссом, гранулометричний склад грунту - за Качинським, гумус - йодометричним методом, загальний азот - за Кєльдалем, фосфор, калій в грунті - за Кірсановим, рухомий алюміній - по Соколову, гідролітичну кислотність - по Каппену, обмінну кислотність - по Дайкухара, суму увібраних основ - по Каппену-Гільковицу, РН - потенціометрично. Так, на них гумусу було на 1%, а органіки - на 2% більше, ніж на ділянках, де азотні добрива вносились в дозі 60-90-120 кг/га, хоча негативний середньорічний баланс азоту на ділянках без азотних добрив був вищий: (46-59 кг/га) проти 40-48 кг/га на ділянках з дозою азоту 60 кг/га ? 4-22 кг/га - з дозою 120 кг.При застосуванні таких доз добрив продуктивність дук порівняно з контролем зростає в 2.2-2.5 рази і досягає 70.5-80.7 ц/га сухої маси ? 2.7-3.8 ц/га перетравного протеїну. Внесення у два прийоми рівними дозами під укоси (навесні ? влітку) 120 кг/га азоту підвищує продуктивність заплавних лук на 10% порівняно c одноразовим весняним їх застосуванням. Внесення повного мінерального добрива сприяло істотній перебудові сіяного травостою ? скороченню загальної кількості видів (з 18 на РК і варіанті без добрив до 5-7 при N90-120 Р90 К120-180) за рахунок стримання проникнення в ценози дикорослих видів трав і значного поширення в них стоколосу безостого. Азотні добрива в дозі до N120 суттєво не змінюють кормову ? енергетичну цінність трав і використовуються для формування вегетативної маси травостою. При весняному внесенні азотних добрив вміст в грунті аміачного азоту зростає з 0.7 до 2.7мг і нітратного з 0.1 до 2.2 мг, а потім, по мірі формування вегетативної маси рослин, поступово знижується відповідно до 0.6-0.7 ? 0.1-0.2 мг на 100 г грунту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
